Справа № 2а – 1925/10/0108

ПОСТАНОВА

Іменем      України

07 жовтня   2010 року  11 година  45 хвилин                                                                   м. Керч

Керченський міський суд АРК  у складі:

                                         Головуючого судді – Захарової К.П.

при секретарі -  Прокопець М.А.

за участю:                                         позивача – ОСОБА_1

                              представника відповідача – Копитіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративний позов ОСОБА_1  про визнання незаконними дії інспектора з оформлення матеріалів ДПС ВДАЇ м. Керчі Арутюнян С.А. при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення та про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій інспектора з оформлення матеріалів ДПС ВДАЇ м. Керчі Арутюнян С.А. незаконними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказану постанову він вважає незаконною тому, що правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпроАП він не скоював, під час виконування маневру на автомобілі Шевроле держ. номер НОМЕР_1, пішохід  з'явився на проїзної частині дороги після завершення маневру, тому вимог ст. 16.2 Правил дорожнього руху України він не порушував.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, та пояснив, що позивач правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності, підставою, для винесення постанови № 224800 від 21.09.2010 року послугував протокол про адміністративне правопорушення  від 04.09.2010 року, згідно з яким, позивачем при виконанні  повороту ліворуч  з вул. Вокзальне шосе на вул. Години не  було надано переваги пішоходу, який переходив проїзну частину по лінії тротуарів, при цьому пішохід знаходився на середині проїзної частини.  Автомобіль  ВАЗ – 2108 держ. номер НОМЕР_2, який рухався за  автомобілем позивача, пропустив пішохода. Вказаний водій був затриманий працівниками ДАІ для допиту у якості свідка правопорушення, скоєння правопорушення позивачем він підтвердив, але, залишивши номер свого мобільного телефону, просив не допитувати його на місці, тому, що поспішав. Письмові  пояснення свідком ОСОБА_4  були надані пізніше власноруч.

Заслухавши доводи сторін, показання свідків ОСОБА_4., ОСОБА_6, дослідивши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі, з наступних підстав.  

Як  було встановлено у судовому засіданні та слідує з матеріалів адміністративної справи відносно позивача  04.09.2010 року був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпроАП (а.с. 6), а саме -  виконуючі поворот ліворуч з вул. Вокзальне шосе на вул. Години позивач не пропустив пішохода, який переходив дорогу, чім порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху України. На підставі вказаного протоколу постановою № 224800 від 21.09.2010 року  позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпроАП (а.с. 4).

Як пояснив допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4, 04.09.2010 року він, керуючі автомобілем ВАЗ -2108 держ. номер НОМЕР_2, рухався по вул. Вокзальне шосе у напрямку вул. Години. Поперед нього рухався автомобіль Шевроле держ. номер НОМЕР_1, який при виконанні повороту ліворуч на вул. Години не пропустив пішохода,  який здійснював  перехід, знаходячись  на середині  проїзної частини.  Вказаного пішохода він  перед поворотом ліворуч пропустив, після чого був затриманий працівниками ДАЇ для дачі пояснень стосовно правопорушення, скоєного водієм Шевроле. Однак, оскільки він дуже торопився, заливши працівнику ДАІ свій номер телефону, просив не допитувати його на місці. З’явившись пізніше у ДАІ він дав письмові пояснення власноруч, у яких підтвердив факт скоєння правопорушення позивачем.

Свідок ОСОБА_6 пояснив у судовому засіданні, що 04.09.2010 року він знаходився  на передньому сидінні і пасажира у автомобілі під керуванням свого сина ОСОБА_1 Виконуючи поворот ліворуч з вул. Вокзальне шосе на вул. Години, син пропустив два автомобілі, яки рухалися у зустрічному напрямку. Після завершення повороту, син зупинив автомобіль, на відстані 30 м. від перехрестя, оскільки бажав перевірити стан одного з коліс автомобіля. Під час зупинки він бачив, як на невеликої відстані перед їх автомобілем зупинився автомобіль «Москвич». Його водій, не виходячи з автомобілю  почав розмовляти з інспектором ДАІ, який стояв біля патрульної машини по той бік дороги. Про що розмовляв водій «Москвичу» з інспектором він не чув, однак йому здалося, що особі, що розмовляли були  знайомі, тому що інспектор, нібито називав водія на ім'я та звертався до нього на «ти», але впевнено це стверджувати він не може. Пішохода на проїзної частині, на яку повертав ліворуч його син, він не бачив, ні до ні після завершення маневру.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що факт скоєння  позивачем вмененого йому правопорушення був підтверджений у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4, яки  узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_6, оскілки його ствердження про відсутність пішохода на проїзної частині, суперечить поясненням позивача, який пояснив у судовому засіданні, що пішохід з'явився на проїзної частині після того, як він закінчив поворот ліворуч, показам свідка ОСОБА_4, який стверджував, що саме він пропустив пішохода, який стояв на середині проїзної частини і якого не пропустив позивач, а також схемою проїзду перехрестя, наданої позивачем (а.с. 7) на якої зображений пішохід, який походить проїзну частину ліворуч, від автомобілю позивача.

Окрім того, свідок  у своїх показаннях не вірно вказав марку автомобілю свідка ОСОБА_4, з цього суд робить висновок, що свідок не дуже уважно слідкував за дорожньою обстановкою.

 Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, представником відповідача у судовому засіданні доведено правомірність рішення, стосовного якого було подано позов.

Керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163, 171 - 2  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

        У задоволенні позову  ОСОБА_1  – відмовити у повному обсязі.

      Постанова набирає законної сили з моменту проголошення  є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 11.10.2010 року.

Суддя                                                                              Захарова  К.П.