донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.08.2006 р. справа №32/372пд
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
Волкова Р.В. |
|
суддів |
Москальової І.В., Старовойтової Г.Я., |
|
|
|
|
за участю представників сторін: |
|
|
від прокуратури: від позивача: |
не з'явився не з'явився, |
|
від відповідача: |
не з'явився, |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання |
прокурора у Ленінському районі м. Донецька |
|
|
|
|
на рішення господарського суду |
Донецької області |
|
від |
23.11.2005 року |
|
по справі |
№ 32/372пд (суддя О.М.Сковородіна) |
|
за позовом |
приватної фірми "Елегант", м. Донецьк |
|
до |
товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-Дон", м. Донецьк |
|
про |
визнання договорів купівлі-продажу від 08.08.2002р., № 12 від 10.09.2002р., № 14 від 27.10.2002р., № 14 від 11.09.2002р. недісними |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2005р. по справі № 32/372пд задоволено позовні вимоги Приватної фірми «Елегант»до товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-Дон»про визнання договорів купівлі-продажу від 08.08.2002р., №12 від 10.09.2002р., № 14 від 27.10.2002р., № 14 від 11.09.2002р. недійсними на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька звернулась з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого господарського суду. Ухвалою від 06.02.2006р. відмовлено в прийнятті апеляційної скаги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька у зв'язку з відсутністю статусу сторони в судовому процесі на підставі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України. Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2006р. ухвалу Донецького апеляційного суду від 06.02.2006р. по справі № 32/372пд залишено без змін.
Прокурор Ленінського району м. Донецька звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційним поданням (вх. № 01-16/306 від 02.02.2006р.) на рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2005р. в якому просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити в позові з посиланням на ст. 91, 104 Господарського процесуального кодексу України. При цьому заявник зазначає, що місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено прокурору в прийнятті позову про визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України та прийняття рішення про права особи яка не була залучена до справи.
Відповідно до положень ст.ст. 81-1, 99 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, суд встанов наступне:
Між сторонами 08.08.2002р. 10.09.2002р., 11.09.2002р., 27.10.2002р. було укладено договори купівлі-продажу, згідно яких позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар у кількості та за ціною, вказаною в накладних, а останній -його оплатити.
Фактичне виконанння сторонами зобов'язань за договорами купівлі-продажу від 08.08.2002р., № 12 від 10.09.2002р., № 14 від 27.10.2002р., № 14 від 11.09.2002р. підтверджено доданими до матеріалів справи документами, як-то: накладними № 55 від 28.10.2002р., № 46 від 10.09.2002р., № 34 від 09.08.2002р., № 48 від 11.09.2002р., № 47 від 11.09.2002р. податковими накладними, виписками з банківського рахунку.
Відповідно до ч.1 ст. 63 ЦК УРСР угода, що укладена від імені другої особи, особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.
Згідно зі ст.62 Закону України "Про господарські товариства" для товариства з обмеженою відповідальністю виконавчим органом, що вирішує усі питання і діє від імені товариства є директор (дирекція).
Як вбачається з матеріалів справи Пролетарським районним судом м. Донецька 29.06.2004р. був винесений вирок, згідно якого директор відповідача ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.205 ККУ - „Фіктивне підприємство”. Вироком суду також встановлено, що гр. ОСОБА_1 з моменту його призначення на посаду директора відповідача (11.06.2002р.) до 29.06.2004р. документи фінансово-господарської діяльності не підписував. Вирок суду набрав законної сили 14.07.2004р.
На підставі ст. 35 Господарського процесуального кодксу України вказаний вирок суду є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є, зокрема, письмові пояснення представників сторін.
Матеріали справи містять також письмові пояснення (а.с.41) гр. ОСОБА_1, який є керівником відповідача , з тексту яких вбачається що ніяких угод з позивачем він не укладав, накладних та інших документів не підписував сам та не уповноважував третіх осіб на здійснення вказаний дій шляхом видачі довіреності.
Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, а саме: всупереч наведеним вище нормам законів, спірні договори були укладені особою з боку відповідача без належних повноважень.
Частиною 2 ст. 48 ЦК УРСР встановлено, що по недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.
Як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду по справі за № 32/372пд від 23.11.2005р. прокурор посилається на відмову господарським судом Донецької області в прийнятті позову про визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України та прийняття рішення про права особи яка не була залучена до справи.
Матеріали справи містять ухвалу господарського суду Донецької області від 24.11.2005р., якою місцевий господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви прокурора Ленінського району в інтересах держави в особі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька у справі № 32/372пд за позовом приватної фірми «Елегант»до товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-Дон»про визнання договорів купівлі-продажу від 08.08.2002р., № 12 від 10.09.2002р., № 14 від 27.10.2002р., № 14 від 11.09.2002р. недійсними. Ухвала мотивована тим, що в провадженні господарського суду Донецької області вже знаходяться справи № 22/261пд, № 22/262пд та 22/263пд за позовом прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-Дон»та приватної фірми «Елегант»про визнання недійсними договорів.
Крім того, відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Виходячи зі змісту вказаної статті третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - це ймовірний суб'єкт спірних матеріальних правовідносин, який вступає в чужий процес з метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів. Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає ніби в матеріальних правовідносинах з відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. При цьому ані матеріали справи, ані додані до апеляційного подання документи не містять доказів, які б підтверджували цей факт.
Відповідно до ч.3 тієї ж ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'?язки позивача.
Як вбачається з тексту ухвали господарського суду, на яку посилається скаржник, в провадженні господарського суду Донецької області знаходяться справи № 22/261пд, № 22/262пд та № 22/263пд за позовом прокурора Ленінського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-Дон»та приватної фірми «Елегант»про визнання недійсними договорів.
Відповідно до п.2 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє в прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.
Крім того, відмова в прийнятті позовної заяви прокурора Ленінського району м. Донецька, який не є взагалі стороною по справі № 32/372пд, оформлена окремим процесуальним документом - ухвалою господарського суду Донецької області від 24.11.2005р., яка заявником апеляційної скарги не оскаржувалась. В апеляційному поданні йдеться про скасування іншого судового документу, а саме: рішення місцевого господарського суду від 23.11.2005 року.
Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог, викладених в апеляційному поданні прокурора Ленінського району м. Донецька та підстав для скасування рішення місцевого господарського суду з цього приводу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційне подання прокурора у Ленінському районі м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2005р. по справі № 32/372пд, - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.07.2006р. по справі № 32/372пд за позовом приватної фірми "Елегант", м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю "Максима-Дон", м. Донецьк про визнання договорів купівлі-продажу від 08.08.2002р., № 12 від 10.09.2002р., № 14 від 27.10.2002р., № 14 від 11.09.2002р. недісними - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Головуючий Волков Р.В.
Судді: Москальова І.В.
Старовойтова Г.Я.
Надруковано: 6 прим.
1- позивачу
3- відповідачу
4-у справу
5-ДАГС
6- ГСДО