Справа № 2-504/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року                                         Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

             у складі                                    головуючого судді – Франчук О.Д

                                                              при секретарі          -  Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області, в якому просить визнати неправомірними  дії Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області та стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року у сумі 3530 грн.   70 коп., зобов’язати відповідача надалі виплачувати їй дану допомогу відповідно до вимог чинного Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни.  Згідно ст. 6 зазначеного Закону, з 1 січня 2006 року їй мало виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але у 2008 та 2009 роках виплачувалось у значно меншому розмірі. Вважає, що такі дії Пенсійного Фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області є неправомірними та такими, що суперечать  Конституції  та Законам України, оскільки рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, вищезазначені положення Законів України "Про Державний бюджет на 2008 рік." визнані неконституційними. Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області неправомірними та стягнути з відповідача на її користь недоплачену  їй  як  дитині  війни  щомісячну  державну  соціальну  допомогу з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року у сумі 3530 грн. 70 коп. та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області надалі виплачувати їй як дитині війни державну соціальну допомогу відповідно до вимог чинного Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач направив до суду заперечення в якому зазначив, що позов не визнає, просить справу слухати в його відсутність.  

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що хоча ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» й передбачає підвищення пенсії позивача на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але протягом 2006-2007 років, щомісячне підвищення до пенсії дітям війни, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську не нараховувалась і не виплачувалась, на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Крім цього вважає, що не має під собою підґрунтя застосовувати Закон України N 1058-IV від 9 липня 2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” при визначенні цього підвищення, оскільки ч. 3 ст.28 вказаного Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Починаючи із 22 травня 2008 року нарахування соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до п.8) Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530. Дана постанова діє у 2009-2010 роках. І саме в такому розмірі передбачено державне фінансування. Просить відмовити в задоволенні її позову.  

Вислухавши пояснення позивачки та об’єктивно дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні встановлено, що  відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року,  ОСОБА_1 має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону позивачка має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актiв України” вiд 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції, визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-Х11 визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на        10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено.

Отже, позивачка відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача в 2009 році нараховувати та виплачувати їй соціальну допомогу – підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дію якої не було зупинено.

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача про невизначеність законодавства з питання, яким  саме  органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому  процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, суд вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо  призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в запереченні на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно абз. 8 ч. 2 ст. 5  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Абз. 1 ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частина 3 цієї ж статті встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи відповідача про те, що порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений  абз. 1 ч. 1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не може застосовуватися до визначення розміру підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», безпідставними, оскільки пенсію позивачу вже призначено згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування», а ст. 6  передбачає  не  призначення нової, а підвищення  раніше  призначеної  пенсії.  З  викладеного  слідує,  що  абз. 1 ч. 1 ст. 28 та ч. 3     ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не конкурують між собою і для визначення підвищення пенсії, передбаченого ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має застосовуватися абз. 1 ч. 1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково, а саме за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи наведене та виходячи з положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає за можливе здійснити захист порушених прав, шляхом зобов’язання відповідача, здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, а не шляхом стягнення конкретної суми.

            У задоволенні позовних вимог про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області надалі виплачувати їй як дитині війни державну соціальну допомогу відповідно до вимог чинного Закону України «Про соціальний захист дітей війни» необхідно відмовити. Судове рішення має бути наслідком правового регулювання, судом не може встановлюватися факт порушення прав позивача у майбутньому.  

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" - задовольнити частково.

Визнати дії Управління  Пенсійного  фонду  України  у м. Южноукраїнську Миколаївської області неправомірними.

Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України  у м. Южноукраїнську Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної  пенсії  за віком, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по              31 грудня 2008 року, а також за 2009 рік, з урахуванням фактично виплачених сум.    

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя  Южноукраїнського

міського суду                                                                                                                          О.Д. Франчук