Справа №2-1430/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 вересня 2010 року    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:                                                                            

головуючого - судді                                                                  Бурлаки А.І.

при секретарі                                                                             Бульшій Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ банк в особі Черкаської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

ВСТАНОВИВ:

         ВАТ ВТБ банк в особі Черкаської філії звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 799996.44грн..

         В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 26.02.2008р. між ВАТ  ВТБ банк в особі Черкаської філії та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду №7, згідно якої банк встановив позичальнику загальний кредитний ліміт в сумі 860000.00грн. Умови надання, термін погашення та розмір кожного кредиту (траншу) оформлюється кредитними договорами. В рамках даної угоди було укладено: кредитний договір №18.25-07/08-СК від 26.02.2008р. за яким було видано позичальнику кредит в сумі 354000.00грн. до 25.02.2013р. під 17% річних, кредитний договір №18.26-07/08-СК від 27.02.2008р. за яким було видано позичальнику 506000.00грн. до 25.02.2013р. під 17% річних, а 29.07.2009р. було укладено кредитний договір №18.2-07/09-СК відповідно до якого позичальнику було надано кредит в сумі 34437.35грн. строком по 28.07.2010р. під 24,5% річних за користування кредитними коштами. Відповідно до п.3.1 кредитних договорів погашення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником в порядку та строки згідно графіку повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною кредитного договору. Відповідачем не виконано зобов’язання, взяті на себе згідно Генеральної угоди та укладених на її підставі кредитних договорів, а саме не сплачуються відсотки за кредитом та сума кредиту і станом на 22.01.2010р. за ним рахується заборгованість за кредитним договором №18.25-07/08-СК від 26.02.2008р.: сума кредиту – 294834.31грн., відсотки – 22808.39грн., пеня – 383.23грн., всього – 318025.93грн.; по кредитному договору №18.26-07/08-СК від 27.02.2008р.: сума кредиту – 421283.98грн., відсотки – 294532.62грн., пеня – 496.57грн., всього – 451213.17грн.; по кредитному договору №18.2-07/09-СК від 29.07.2009р.: сума кредиту – 29070.36грн., відсотки – 1659.30грн., пеня – 27.68грн., всього – 30757.34грн. Сума стягнення становить 799996.44грн. Між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №18.25-07/08-ДП від 26.02.2008р., договір поруки №18.2-07/09-ДП1 від 29.07.2009р. та договір поруки №18.26-07/08-ДП1 від 27.02.2008р. за якими відповідачка взяла на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях позичальника, що виникли з умов кредитних договорів. Між банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поруки №18.25-07/08-ДП2 від 29.07.2009р., договір поруки №18.2-07/09-ДП2 від 29.07.2009р. та договір поруки №18.26-07/08-ДП2 від 29.07.2009р. за якими відповідач взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях позичальника, що виникли з умов кредитних договорів. Просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ ВТБ банк в особі Черкаської філії заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 799996.44грн. та судові витрати по сплаті держмита в сумі 1700.00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00грн..

        Відповідачі в судове засідання не з'явилися - були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

        Суд вважає можливим на підставі ст.225 ЦПК України винести заочне рішення, на підставі доказів, які маються в справі.

         Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

         В судовому засіданні достовірно встановлено, що 26.02.2008р. між ВАТ  ВТБ банк в особі Черкаської філії та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду №7, згідно якої банк встановив позичальнику загальний кредитний ліміт в сумі 860000.00грн. Умови надання, термін погашення та розмір кожного кредиту (траншу) оформлюється кредитними договорами. В рамках даної угоди було укладено: кредитний договір №18.25-07/08-СК від 26.02.2008р. за яким було видано позичальнику кредит в сумі 354000.00грн. до 25.02.2013р. під 17% річних, кредитний договір №18.26-07/08-СК від 27.02.2008р. за яким було видано позичальнику 506000.00грн. до 25.02.2013р. під 17% річних, а 29.07.2009р. було укладено кредитний договір №18.2-07/09-СК відповідно до якого позичальнику було надано кредит в сумі 34437.35грн. строком по 28.07.2010р. під 24,5% річних за користування кредитними коштами

        Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та ЦК України.

        В забезпечення зобов'язань по кредитним договорам. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №18.25-07/08-ДП від 26.02.2008р., договір поруки №18.2-07/09-ДП1 від 29.07.2009р. та договір поруки №18.26-07/08-ДП1 від 27.02.2008р. за якими відповідачка взяла на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях позичальника, що виникли з умов кредитних договорів. Між банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поруки №18.25-07/08-ДП2 від 29.07.2009р., договір поруки №18.2-07/09-ДП2 від 29.07.2009р. та договір поруки №18.26-07/08-ДП2 від 29.07.2009р. за якими відповідач взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях позичальника, що виникли з умов кредитних договорів

        Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, порушеного порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну відповідальність) відповідальність поручителя.

        Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

        Заборгованість позичальника перед банком по кредитним договорам становить 799996.44 Цю суму необхідно стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача.

        Суд також вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь банку сплачені останнім при подачі позову до суду, державне мито в розмірі 1700.00грн. та 120.00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 60, 88, 89, 212, 213, 215, 223-226 ЦПК України, ст.ст.526, 554, 629 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ банк в особі Черкаської філії - задовольнити.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ ВТБ банк в особі Черкаської філії заборгованість по кредиту в загальній сумі 799996.44грн., а також судові витрати по сплаті держмита в сумі 1700.00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120.00грн., а всього: 801816.44грн. (вісімсот одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 44 копійки).

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                                                                            А.І.Бурлака