Справа № 2-466/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2010 року Лисянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої – судді Добриднюк Н.О.
при секретарі Мельниченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків. Свої вимоги він мотивує тим, що 23.06.2008 року між ним та ОСОБА_2 укладено трудовий договір на виконання обов’язків виконроба будівельної групи, який був зареєстрований в Черкаському міському центрі зайнятості за №2671 та оформлений наказом за № 397-к від 23.06.2008 року, за яким відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, обладнання та іншого майна. Перебуваючи на посаді виконроба, ОСОБА_2, для забезпечення роботи будівельної групи отримував кошти в касі офісу, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Добровольського, 1 для придбання будівельних матеріалів для проведення реконструкції будівлі в смт. Лисянка. Також ОСОБА_2 під час виконання обов’язків отримував інвентар та інструменти для забезпечення роботи будівельної бригади. 12 травня 2009 року ОСОБА_2 звільнився за власним бажанням. При звільненні він не відзвітувався за використані будівельні матеріали та не здав інструмент та інвентар, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3713,87 грн. Станом на 01.07.2010 року шкода не відшкодована. Вина ОСОБА_2 в утворенні заборгованості по будівельним матеріалам та інвентарю підтверджується бухгалтерськими документами, зокрема відомістю отримання коштів в серпні 2008 року, оборотно-сальдовою відомістю залишку будівельних матеріалів від 19.07.2010 року, накладною № 06237 від 21.08.08 року, товарними чеками від 20.08.2008 року та 01.10.2008 року, відомістю залишку інвентарю по складу від 20.07.2010 року, накладними за № П-0003237 від 12.082008 року, П-0003049 від 13.08.2008 року та П-00000291 від 16.02.2009 року.
В судовому засіданні представник позивача змінив свої позовні вимоги і просить стягнути з відповідача згідно розрахунку заборгованості по будівельним матеріалам 1113,75 грн., оскільки відповідач погасив заборгованість по інвентарю в сумі 697,13 грн., будівельним матеріалам в сумі 1400,00 грн. та електрообладнання використано за призначенням на суму 550,00 грн.
В судове засідання відповідач не з’явився, але на адресу суду надійшла заява в якій ОСОБА_2 просить розглянути справу без його участі. Згідно заяви ОСОБА_2 позов визнав частково і пояснив що 21 вересня 2010 року він погасив заборгованість по інвентарю в сумі 697,13 грн. та по будівельним матеріалам в сумі 1400 грн. 07.10.2010 року в складі комісії був складений акт нестачі по заборгованості відповідачем будівельних матеріалів в сумі 1113,75 грн. (піска на суму 393, 75 грн. та щебня на суму 720 грн.). ОСОБА_2 згідний виплатити суму заборгованості по будівельним матеріалам, вказану позивачем – 1113, 75 грн.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, поскільки 23.06.2008 року між позивачем та відповідачем укладено трудовий договір, на виконання обов’язків виконроба будівельної групи за яким відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, обладнання та іншого майна. Перебуваючи на посаді виконроба, ОСОБА_2 для забезпечення роботи будівельної групи отримував кошти в касі офісу, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Добровольського, 1 для придбання будівельних матеріалів для проведення реконструкції будівлі в смт. Лисянка. Під час виконання обов’язків отримував інвентар та інструменти для забезпечення роботи будівельної бригади. При звільненні відповідач не відзвітувався за використані будівельні матеріали та не здав інструмент та інвентар, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1113,75 грн.
Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
Згідно ст.134 КЗпП України, працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, у різі спричинення шкоди недостачею або на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов’язків.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено заборгованість відповідачем позивачу - ОСОБА_1 в розмірі 1113, 75 грн. Оскільки свої зобов’язання відповідач не виконував в зв’язку з чим виникла заборгованість, то суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути борг по будівельним матеріалам: піску на суму 393, 75 грн. та щебня на суму 720 грн., а всього 1113,75 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути в користь позивача 171 (сто сімдесят одну) грн. 00 копійок судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.130, ст.132, ст.134 КЗпП України, ст.ст. 5, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 107, 174, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків, задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь приватного підприємця ОСОБА_1 1113,75 (одна тисяча сто тринадцять) грн. 75 коп. нестачі по будівельним матеріалам.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 171 (сто сімдесят одна) грн. судових витрат.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Лисянський районний суд до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуюча -