№2-1034\10

                                РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                            

12.10.2010р.                                                                  м.Виноградів

    Виногрідвський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі Н.В.Казимірській, за участю відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу   за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-

                              ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулася у Виноградівський районний суд із цією позовною заявою до відповідача  з тих підстав, що між ними був укладений шлюб 19.05.1979р. у Виноградівському РАЦСі за актовим записом №90, діти від шлюбу вже є дорослими.

    Заявлені вимоги мотивовані тим, що у сторін виявились  різні характери та погляди на життя, вони не розуміють один одного, що призвело до розпаду сім»ї, подружнє життя не склалось, вони не проживають разом тривалий час, шлюб існує формально, у зв»язку з чим позивачка просить шлюб із відповідачем розірвати.

    В судове засідання позивачка не з»явилась, проте подала до суду письмову заяву від 01.09.2010р. \а.с.22\, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просила такі задоволити, на розлученні наполягає, оскільки між ними примирення та збереження сім»ї є неможливим.

    Відповідач в судове засідання з»явився та не заперечував проти їх з позивачкою розлучення, оскільки розуміє, що без доброї волі позивачки їх шлюб зберегти не можливо, термін для примирення, яке надав їм суд, позитивних результатів не дав.

    Заслухавши пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд знаходить позов підлягаючим до задоволення  із-за  таких підстав.

    У відповідності до вимог ст.ст.10,11,59 ЦПК України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

    Відповідно до вимог ст.112 СК України  суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя сторін.

    В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що між сторонами 19.05.1979р. був укладений шлюб у Виноградівському РАЦСі за  актовим записом №90, діти від даного шлюбу вже є дорослими.

    Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що дійсною причиною розлучення подружжя ОСОБА_2 є те, що у сторін виявились  різні характери та погляди на життя, вони не розуміють один одного, подружнє життя не склалось, вони не проживають разом понад один рік, шлюб існує формально, що призвело до розпаду сім»ї.

Суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік за змістом ст.55 СК України зобов»язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім»ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов»язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов»язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім»ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини,  примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).

На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин та їх об»єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги, що позивачка втратила почуття любові до відповідача і категорично заперечує проти збереження їх сім»ї та наполягає на розлученні (про що вказала у своїй письмовій заяві до суду), а відтак суд не може покласти обов»язок збереження сім»ї сторін на позивачку при наявності її категоричного запереченні цього.

 З"ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу- сторони фактично проживають окремо, взявши до уваги відсутність у сторін неповнолітніх дітей та обставини життя подружжя, суд встановив справжнє прагнення позивачки до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_2 і збереження їх шлюбу не суперечить інтересам сторін, після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, у зв"язку із чим даний  позов підлягає задоволенню.

      На підставі викладеного відповідно до вимог ст.ст.24,55,56,112 СК України та керуючись ст.ст.1,3,10,11,60,88,212-215,224-226 ЦПК України, суд:

                                 ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

    Шлюб, укладений 19.05.1979р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Виноградівському РАЦСі за актовим записом №90- розірвати.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

    Головуючий:                                                  А.А.Надопта