У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Чалої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного підприємства фірма „Еней” на рішення Костопільського районного суду від 17 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства фірма „Еней” про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 17 червня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ППФ „Еней” про поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним та відшкодування моральної шкоди за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ППФ „Еней” про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за безпідставністю позовних вимог.
Стягнуто з ППФ „Еней” на користь ОСОБА_1 2797 грн. 37 коп. заборгованості по оплаті праці.
Стягнуто з ППФ „Еней” на користь ОСОБА_1 303 грн. 48 коп. витрат, пов”язаних з проведенням судової експертизи та 400 грн. витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Зобов”язано ППФ „Еней” в особі директора оформити належним чином трудову книжку ОСОБА_1 із внесенням записів періоду її роботи на підприємстві.
Вирішено питання про судові витрати.
Вважаючи дане рішення незаконним та необґрунтованим, ОСОБА_1 подано на нього апеляційну скаргу.
Апелянт не згідна з висновками суду про її ознайомлення з наказом про звільнення 29 вересня 2006 року. Вказує, що копію наказу про своє звільнення отримала від ОСОБА_2 04 січня 2008 року.
Вважає, що записи на копії наказу, який був наданий відповідачем, зроблені працівниками, які на даний час перебувають з ним у трудових відносинах і залежні від нього.
Відмова в позові за строком пропуску позовної давності не ґрунтується на законі, оскільки при звільненні їй не була видана трудова книжка.
При звільненні з роботи кінцевий розрахунок з нею не був проведений. Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.
У поданій апеляційній скарзі ППФ „Еней” вказує, що дане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що наказом № 2 від 29 вересня 2006 року за грубі порушення фінансово-господарської діяльності було звільнено директора ОСОБА_3 і фінансового директора ОСОБА_1 (після одруження ОСОБА_1) на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Даний наказ був належним чином доведений 29 вересня 2006 року до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Тому твердження позивачки щодо неповідомлення і не ознайомлення її з вищевказаним наказом є безпідставними.
Відповідно до поданих місцевому суду платіжних відомостей про нараховану та виплачену заробітну плату нарахування і виплата позивачці заробітної плати проведена по вересень 2006 року включно. Після ознайомлення 29 вересня 2006 року з наказом про звільнення ОСОБА_1 так і не виходила на роботу і не приступала до виконання своїх трудових обов”язків фінансового директора.
Згідно із ст. 21 КЗпП України трудовий договір є двохстороннім договором між працівником та роботодавцем. Проте позивачка не дбала про належне виконання своїх трудових обов”язків.
Необґрунтованими є висновки суду про порушення ППФ „Еней” норм трудового законодавства щодо невиплати позивачці заробітної плати.
Апелянт вказує, що ОСОБА_1 при працевлаштуванні на роботу трудову книжку не подавала. Місце зберігання трудової книжки позивачки в судовому засіданні не встановлено.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропущено визначені ст. 233 КЗпП України строки на звернення до суду за захистом порушених трудових прав.
Місцевий суд навів у своєму рішенні відповідні мотиви з цього приводу, з якими колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Сторонами не спростовано висновок суду про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті праці та стягнення коштів за невикористану відпустку в сумі 2797 грн. 37 коп..
Враховуючи те, що відповідач, у порушення вимог ст. 48 КЗпП України, не провів відповідне оформлення позивачки на роботі, суд на законних підставах зобов”язав ППФ „Еней” в особі директора оформити належним чином трудову книжку ОСОБА_1 із внесенням записів періоду її роботи на підприємстві.
Викладені в апеляційних скаргах мотиви і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного підприємства фірма „Еней” відхилити.
Рішення Костопільського районного суду від 17 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : В.С. Василевич
С.В. Демянчук