Справа № 22-1520/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Демчика Т.Ю.
Категорія : 41 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кузнецовського міського суду від 15 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування приміщенням.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кузнецовського міського суду від 15 липня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення задоволено.
Виселено ОСОБА_2 з кімнатАДРЕСА_1, без надання іншого приміщення.
У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування приміщенням у гуртожитку відмовлено в повному обсязі у зв’язку з безпідставністю.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що він систематично умов співжиття не порушував. Жодних тілесних ушкоджень ним ОСОБА_3 не завдавалося, а тому і відсутні підстави для виселення ОСОБА_2 із займаного жилого приміщення.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що норми ст. 816 ЦК України регулюють питання порядку користування також і гуртожитками, які призначені для проживання у них громадян.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким зустрічний позов задовольнити повністю, а в задоволенні первісного позову ОСОБА_3 відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування приміщенням суд першої інстанції виходив з того, що норми ст. 816 ЦК України щодо встановлення порядку користування жилими приміщеннями наймачем та особами, які проживають разом з ним, не регулюють питання порядку користування гуртожитками, тому будь-які правові підстави для встановлення порядку користування житлом у гуртожитках відсутні.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
Разом з тим, при задоволенні первісного позову ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 систематично порушує умови співжиття, а заходи впливу, зокрема, притягнення до адміністративної відповідальності виявились безрезультатними.
Проте, колегія суддів, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки відповідно до статті 116 Житлового кодексу Української РСР якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу" містить роз'яснення щодо обов'язкової необхідності при вирішенні справ про виселення на підставі статті 116 Житлового кодексу Української РСР осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, досліджувати наявність вжитих заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять доказів застосування до ОСОБА_2 зазначених вище заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів.
За таких обставин висновок суду про задоволення позову ОСОБА_3 про виселення відповідача є таким, що не ґрунтується на законі.
Одночасно колегія суддів вважає доведеними дії ОСОБА_2 в якості члена сім'ї наймача щодо порушень правил співжиття при користуванні спірним жилим приміщенням. Зазначені обставини підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів - матеріалами перевірок працівниками міліції та прийнятими за результатами цих перевірок документами, а також показаннями свідків.
Наведене дозволяє колегії суддів дійти висновку про необхідність попередити ОСОБА_2 про неприпустимість неправомірної поведінки у спірних кімнатах та порушень правил співжиття при користуванні цим жилим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 16 ЖК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду від 15 липня 2010 року в частині виселення ОСОБА_2 з кімнат АДРЕСА_1 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Попередити ОСОБА_2 про неприпустимість неправомірної поведінки та порушень правил співжиття.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :