Копія:                                                                                                                        Справа N 2- 981/10

                                                                               РІШЕННЯ

IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 жовтня  2010  року    Сторожинецький районний суд Чернiвецької областi  в складi:

              головуючого - суддi                 Безпалько М.С.

              при секретарi                             Яворській М.І.

        розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець  цивільну справу за позовом  ОСОБА_3  до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

                                                                              встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд iз позовом до відповідача управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі  про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни зазначивши, що вона належить до громадян на яких поширюється статус дітей війни у відповідності до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни», який вступив в законну силу з 01.01.2006 року. З цього ж числа їй повинні були нараховувати та виплачувати щомісячно соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак протягом 2006 - 2009 років такі виплати не проводились з огляду на те, що Верховна Рада своїми Законами призупинила дію ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 зазначеного Закону викладено в новій редакції, де право на отримання державної соціальної допомоги дітям війни обмежено. Однак 09 липня 2007 року і 22 травня 2008 року  Конституційний суд України визнав неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зупинення і обмеження виплати соціальних допомог дітям війни.

  З огляду на те, що відповідно до ч.2 ст.3 Закону «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, позивач просить суд визнати відмову відповідача щодо виплати їй допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною і зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату за 2006-2009 роки вказаної допомоги.

  В судове засiдання позивач  не з’явився, але подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, позов підтримав.

   Представник відповідача  Мітрік І.Г. в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити позивачу в задовленні  позову, оскільки  позивач пропустив строк для звернення до суду з даним позовом та в зв’язку з тим, що Сторожинецьке управління  пенсійного фонду немає коштів для виплати вказаних позивачам доплат за відсутністю фінансування на вказані цілі державою.

 Вивчивши матеріали справи, пояснення представника відповідача та докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, суд, на пiдставi аналiзу встановлених фактичних обставин справи i вiдповiдних їм правовiдносин, знаходить, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

  Відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" ,  дитиною війни є особа яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

  Таким чином позивач, котрий являється громадянином України, є дитиною війни, про що є відповідна відмітка в його пенсійному посвідченню, а тому їй згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому мала би виплачуватися щомісячна грошова надбавка до пенсії або інших грошових утримань чи допомог в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

  Однак     Верховна Рада України статтями 77 та 110 Закону України  від 20.12.2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  і в 2006 році даний Закон в частині щомісячних соціальних доплат не діяв.

  Виходячи з цього, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині здійснення нарахування та виплати допомоги дітям війни за 2006 рік.

  Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  Верховна Рада України і на 2007 рік зупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Дана зупинка тривала до 9 липня 2007 року тобто до того часу коли Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 визнав такими що не відповідають Конституції України п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням  статті 111 цього Закону, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

  Таким чином очевидним є те, що на першу половину 2007 року (до 9липня)  виплату щомісячної соціальної підтримки дітям війни, а отже і позивачу по справі, було зупинено, а починаючи з 9 липня 2007 року позивач мав право на отримання вказаної грошової підтримки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, котра відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  З урахуванням цього, позовні вимоги в частині нарахування і забезпечення виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2007 рік,  підлягають частковому задоволенню  за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

   Окрім того, пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, Верховна Рада України виклала статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції де розмір підвищення до пенсії дітям війни визначався з 01.01.2008 року в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Але Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав таким що не відповідає Конституції України зазначений вище пункт 41 Закону, яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а отже починаючи з 22.05.2008 року позивач, як дитина війни, мав також право на отримання грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

  Однак визначена судом сума допомоги, за вказаний період 2008 року, повинна бути зменшена, оскільки в суді доведено, що позивачам нараховувалась та виплачувалась у період з 22.05. по 31.12.2008 року соціальна допомога згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 яка прийнята з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян.

   Ця постанова встановлювала дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та «Про жертви нацистських переслідувань»/ виплату до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  підвищення у 2008 році в розмірах з 22 травня 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 гривень та з 1 жовтня – 49,8 гривні.

    Тобто  з урахуванням цих виплат, позовні вимоги в частині нарахування і забезпечення виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2008 рік,  підлягають частковому задоволенню  за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

   Суд вважає, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення  розмірів пенсій,  призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги при вирішенні даного спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та прав на отримання підвищення до пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни»

   При таких обставинах суд вважає, що вимоги позивачів в частині визнання неправомірною відмови відповідача у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, являються обґрунтованими.

    В зв’язку з тим, що підвищення до пенсії в зазначених розмірах не були ні нараховані та виплачені, суд, при вирішення питання  щодо стягнення їх в примусовому порядку визначає це можливим, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду протягом трьохрічного строку.

  Керуючись ст.ст. 209,212-215 ЦПК  України, ст.ст.1, 6  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»,  Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 9 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України  № 10-рп/2008,  суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги  ОСОБА_3   до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі, Чернівецької області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3  1934 року народження, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня  по 31 грудня 2008 року, та 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та з 01.01.2010  року  підвищення до мінімальної пенсії за віком, як дитині війни,  у розмірі 30 (тридцять)  відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В іншій частині позовних вимог  вказаним позивачам  відмовити.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така не була подана.

 Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

                                                                          СУДДЯ підпис

Копія вірна: голова Сторожинецького Райсуду                                                   Казюк О.О.