печерський районний суд міста києва
справа №2-165-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2010 року Печерський районний суд міста Києва
в складі головуючого-судді Мельник А. В.
при секретарі Пятовій В.В., Хоменко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача, уточнивши вимоги якого просили стягнути з відповідача на їхню користь у рівних частках 1390272 гривні у відшкодування матеріальної та по 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що позивачі та відповідач є співвласниками земельної ділянки та домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Земельна ділянка призначена для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, загальною площею 0,0881 га.
Позивачу ОСОБА_2 належить 1/4 частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.07.2008 року, на підставі Договору дарування від 31.12.2006 року №3681, ВЕМ №494221.
Позивачу ОСОБА_1, належить 1/4 частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.07.2008 року, на підставі Договору дарування від 31.12.2006 року №3681, ВЕМ №494222.
Відповідачу належить 1/2 частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.05.2000 року, загальною площею 0,0459 га.
Фактичне землекористування відбувалося відповідно до договору землекористування, складеного та погодженого попереднім співвласником ОСОБА_4 з ОСОБА_3 від 15.10.1999 року. Даний порядок землекористування не змінювався між співвласниками по сьогоднішній день.
31.12.2006 року між колишнім співвласником ОСОБА_4 та позивачами був укладений Договорі дарування. Згідно даного Договору, ОСОБА_4 подарував позивачам в рівних долях 94/100 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Таким чином, сім'ї позивачів належить 1/2 частина земельної ділянки та 94/100 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого 21.01.2004 року Головним Управлінням житлового забезпечення, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 складається з двох жилих будинків, площею 457,7 кв.м. Відповідачу належить 6/100 частини вищевказаного домоволодіння на праві приватної власності.
Згідно технічного паспорту БТІ, відповідач без будь яких дозволів та архітектурної документації, збудував із легко займистих матеріалів на своїй ділянці сарай, який з'єднувався з його будинком, відмічений в паспорті під буквою «Є» в графі самовільне будівництво. Даний сарай мав загальну площу 259 кв. м., при чому ця площа постійно зростала, оскільки відповідач, не маючи відповідної освіти, самостійно добудовував дане приміщення. Відповідач займався підприємницькою діяльністю та використовував сарай в якості виробничого цеху, оскільки він майстрував вироби з дерева (меблі), в двох метрах від будинку позивачів. Він надавав оголошення в газету, і позивачі неодноразово бачили, як клієнти відповідача виносили з подвір'я лаковані ліжечка та ін. Позивачі неодноразово просили відповідача припинити таку підприємницьку діяльність , оскільки це призводило до постійного шуму, пилу на різкого запаху легко займистих речовин (фарба, лак). На жаль, відповідач не реагував на заперечення позивачів, ігнорував будь-які приписи державних органів.
Сарай збудований з повним порушеннями норм будівництва, а саме ДБН 360-92, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, затверджений Наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 №44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
10.09.2009 року о 11.45 год. за адресою АДРЕСА_1 виникла пожежа.
Згідно технічного висновку Дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в м. Києві №336 щодо імовірності причини виникнення пожежі від 12.09.2009 року та АКТУ про пожежу від 11.09.20009 року, пожежа виникла на покрівлі житлового будинку, який належить ОСОБА_3. Імовірне джерело загорання: теплові прояви електричного струму, які виникли внаслідок короткого замкнення в електричній мережі на горищі цеху. Як підтверджують свідки, та і в усній розмові особисто відповідач, він проводив на даху свого будинку зварювальні роботи, при цьому зварювальний апарат підключив «на пряму» до електромережі. В якійсь момент, рантом в районі зварки виникла пожежа, яку відповідач та хотів локалізувати, але пожежа швидко поширилася, а тому викликали пожежників.
Внаслідок пожежі був знищений виробничий цех та будинок ОСОБА_3, а крім того частина трьох поверхового будинку позивачів, оскільки вогонь перекинулася на їх будинок.
15.09.2009 року для встановлення точної вартості відновлювального ремонту приміщень будинку, позивач ОСОБА_2 замовив експертизу ТОВ «САБО КОНСАЛТИНГ», яка надала Звіт про вартість відновлювального ремонту після пожежі нашого будинку. Так, відповідно до Звіту від 15.09.2009 року №112/09-к, вартість відновлювального ремонту складає 1 175 744,00 грн. (один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч сімсот сорок чотири гривні).
За складання експертизи було сплачено 1 500,00 грн.
Крім того, в будинку згоріли речі позивачів, які зазначені в Додатку №1 до позову, на загальну суму 214 528,00 грн.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, позивачі вважають, що відповідач наніс їм матеріальну шкоду в розмірі 1 175 744,00 грн. та 214 528,00 грн., а всього 1390272 гривні .
Крім того, позивачі пережили великий психологічний стрес. В них виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції та переживання, порушили звичайні життєві зв'язки. Позивачі так не мають достатніх коштів для нормального існування, а тепер їх залишили перед зимою «без покрівлі» над головою.
З того часу, як позивачі взнали що їхній будинок згорів, то і до сьогоднішнього дня, в них залишаються відчуття страху та дискомфорту, оскільки серед «білого дня» їх позбавили права власності на будинок. Позивачі зверталися до лікаря, приймали заспокійливе. Дії відповідача змінили звичайний ритм мого життя, змусили прийняти додаткові зусилля для його відновлення.
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Враховуючи наведене позивачі просять стягнути з відповідача на користь кожного з них по 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_2 та представники позивача ОСОБА_1 підтримали позов з викладених в ньому підстав.
Відповідач позов не визнав, та зазначав, що позивачі не довели обставини, якими вони обґрунтовують позовні вимоги. Крім того, пояснив, що в день пожежі будь-яких зварювальних робіт він не проводив, а відтак пожежа виникла не з його вини.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, показання свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі та відповідач є співвласниками земельної ділянки та домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Земельна ділянка призначена для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, загальною площею 0,0881 га.
Позивачу ОСОБА_2 належить 1/4 частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.07.2008 року, на підставі Договору дарування від 31.12.2006 року №3681, ВЕМ №494221.
Позивачу ОСОБА_1, належить 1/4 частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.07.2008 року, на підставі Договору дарування від 31.12.2006 року №3681, ВЕМ №494222.
Відповідачу належить 1/2 частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.05.2000 року, загальною площею 0,0459 га.
Фактичне землекористування відбувалося відповідно до договору землекористування, складеного та погодженого попереднім співвласником ОСОБА_4 з ОСОБА_3 від 15.10.1999 року. Даний порядок землекористування не змінювався між співвласниками по сьогоднішній день.
31.12.2006 року між колишнім співвласником ОСОБА_4 та позивачами був укладений Договорі дарування. Згідно даного Договору, ОСОБА_4 подарував позивачам в рівних долях 94/100 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Таким чином, позивачам належить 1/2 частина земельної ділянки та 94/100 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого 21.01.2004 року Головним Управлінням житлового забезпечення, домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 складається з двох жилих будинків, площею 457,7 кв.м. Відповідачу належить 6/100 частини вищевказаного домоволодіння на праві приватної власності.
10.09.2009 року о 11.45 год. за адресою АДРЕСА_1 виникла пожежа.
Згідно висновку судової пожежно-технічної експертизи від 09.07.2010 року:
1. Осередок (місце виникнення початкового горіння) пожежі, яка сталася
10.09.2009 року за адресою АДРЕСА_1 знаходився на рівні горищного перекриття будинку ОСОБА_3 під боковою стіною поблизу лівого наріжного кута будинку ОСОБА_2
2. Горіння в будинку по АДРЕСА_1 10.09.2009 року виникло внаслідок дії джерела запалювання електричної природи - теплових проявів крапель розплавленого металу, які утворились під час проведення електрозварювання.
3. Причиною виникнення пожежі в будинку по АДРЕСА_1 10.09.2010 року є порушення правил пожежної безпеки при проведенні електрозварювальних робіт.
Зазначені обставини виникнення пожежі підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зазначили, що відповідачем напередодні пожежі проводились зварювальні роботи.
Враховуючи наведене, суд критично оцінює пояснення відповідача проо відсутність його вини у виникненні пожежі.
Відповідно до висновків оцінки вартості відновлювального ремонту, що була проведена ТОВ «САБО КОНСАЛТИНГ» від 15.09.2009 року вартість відновлювального ремонту будинку позивачів складає 1 175 744,00 грн.
За проведення оцінки позивачами було сплачено 1 500,00 грн.
Крім того, як вбачається з наданих позивачами доказів ( фотознімків, квитанцій, чеків) внаслідок пожежі були знищені та пошкоджені наступні речі позивачів:
Плазмова панель вартістю 13370 гривень
Ноутбук 10075 гривень
Відеокамера 5388 гривень
Програвач 3796 гривень
Телевізор 2890 гривень
Тюнер супутниковий 3200 гривень
Оверлок 1370 гривень
Коммуникатор 2004 гривень
М'який куточок шкіряний 10095 гривень
Шафа 3107 гривень
Шафа 3107 гривень
Сервант 11828 гривень
Сервант 11828 гривень
Стіл обідній Венус 3170 гривень
Стіл Більярдний 2020 гривень
Стіл для настільного тенісу 750 гривень
Килим шовковий з турецьким узором 1.8 х 2.8м. 25000 гривень
Килим шовковий з турецьким узором 2.0 х 3.3м. 35000 гривень
Тумба 6487 гривень
Матрац ортопедичний 3488 гривень
Люстра кришталева 12-рожкова 14900 гривень
Люстра кришталева 6-рожкова Чехія 9500 гривень
Бра кришталева Чехія 800 гривень
Тумба 893 гривні
Враховуючи що позивачі у відшкодування вартості шаф вартістю по 3107 гривень кожна та сервантів вартістю по 11828 гривень кожний просять стягнути менші суми, а саме у відшкодування вартості кожної шафи по 2951 гривні та у відшкодування вартості кожного серванта по 11236 гривень суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог та стягує у відшкодування вартості зазначених речей саме грошові суми заявлені позивачами в позові.
Загальна вартість речей, що належать позивачам та були пошкоджені і знищені внаслідок пожежі складає 183 825 гривень.
Вимоги позивачів про відшкодування вартості наступних речей:
Телевізор вартістю 1900 гривень
Синтезатор 3900 гривень
Кондиціонер 3500 гривень
Тренажер 2500 гривень
Димова машина 823 гривні
Концертний прожектор 1907 гривень
Стілець м'який 10 шт. вартістю 500 гривень кожний
Стінка меблева 3000 гривень
Картини написані маслом 3 шт. вартістю 2000 гривень кожна
Картини написані маслом 2 шт. вартістю 1000 гривень кожна
задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не надано суду доказів на підтвердження вартості зазначених речей.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок заподіяної з вини відповідача матеріальної шкоди на користь кожного з позивачів підлягає стягненню 679 784 гривні 50 копійок
Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Суд приходить до висновку, що з вини відповідача позивачам заподіяна моральна шкода, що полягає в душевних стражданнях які позивачі зазнали в зв’язку з пошкодженням та знищенням належного їм майна в тому числі жилого будинку, якій є місцем проживання позивачів.
Враховуючи характер дій внаслідок яких позивачам завдана моральна шкода, глибину моральних страждань, що зазнали позивачі, які тривалий час позбавлені можливості нормального та звичного для них проживання в належному їм будинку, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та стягує на користь кожного з позивачів по 25 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Понесені позивачами судові витрати в розмірі 9530 гривень, які складаютьсь з витрат по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, витрат на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту в розмірі 1500 гривень, витрат на проведення судової експертизи в розмірі 6210 гривень, підлягають стягненню з відповідача в рівних частках по 4765 гривень на користь кожного з позивачів.
Також у відшкодування судових витрат з відповідача на користь держави підлягає стягненню 17 гривень 00 копійок.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 679 784 гривні 50 копійок у відшкодування матеріальної шкоди та 25000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 4765 гривень у відшкодування судових витрат
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 679 784 гривні 50 копійок у відшкодування матеріальної шкоди та 25000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 4765 гривень у відшкодування судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 17 гривень у відшкодування судових витрат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий