Справа № 2-356/10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2010 року              Приморський районний суд м.Одеси в складі

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі             Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача – ОСОБА_2, про приведення приміщення в попередній стан та знесення самовільно побудованої веранди, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про відшкодування майнової та моральної шкоди та зобов’язання знести самовільну прибудову,

ВСТАНОВИВ:

Приморська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача – ОСОБА_2, в якому просила зобов’язати відповідача за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан, знести самовільно побудовану веранду. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.01.2005 року розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 34 було збережено реконструкцію, яку було проведено ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_1. Але відповідач в порушення вимог 100 ЖК України, ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.19 Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинкових територій, затверджених Постановою КМ України № 572 від 08.10.1992р. і Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих приміщень в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради  від 17.04.2001 року № 2153-ХХШ, суттєво відхилився від узгодженої проектно-технічної документації вказаної реконструкції, збільшив ширину веранди до 2,10 м. Згоду на проведення реконструкції за вказаною адресою мешканці та власники суміжних квартир не давали, у зв’язку з чим 15.11.2005 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийняте розпорядження № 3308 «Про скасування розпорядження Приморської райадміністрації від 14.01.2005 року № 34 про збереження реконструкції, яку було проведено ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_1». На адресу відповідача направлено припис про припинення будівництва веранди, однак відповідачем дане розпорядження добровільно не виконане.

Третя особа на стороні позивача – ОСОБА_2 в ході судового розгляду звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, в якому просила  стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на її користь на відшкодування майнової шкоди – 10000 грн., на відшкодування моральної шкоди – 10 000 грн., зобов’язати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 знести самовільну прибудову до квартири АДРЕСА_1, відшкодувати судові витрати.

В ході судового розгляду ОСОБА_2, після проведення судової будівельно-технічної експертизи, збільшила розмір позовних вимог та просила стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на її користь на відшкодування майнової шкоди – 30 576 грн., а також вимоги в частині зобов’язання ОСОБА_4 знести самовільну прибудову просила залишити без розгляду, в зв’язку з тим, що на сьогоднішній день власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_3, яка знаходиться на другому поверсі даного будинку, на першому поверсі під її квартирою розташована квартира № 9, власником якої на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2003 року був ОСОБА_3 У листопаді 2005 року ОСОБА_3 була проведена реконструкція квартири АДРЕСА_1 добудована веранда. Реконструкція була проведена самочинно, без необхідної технічної документації, без згоди  мешканців та власників суміжних квартир. ОСОБА_2 зазначала, що внаслідок незаконної реконструкції її квартира зазнала значні пошкодження: на стінах маються численні тріщини, вікна кімнат перекошені, підлога також перекошена та має нахил в сторону фасадної стіни. ОСОБА_2 також зазначала, що внаслідок незаконної реконструкції їй також завдана моральна шкода, оскільки пошкоджено її майно, на сьогоднішній день в квартирі небезпечно проживати, оскільки кожен день з’являються нові тріщини, у будь-який момент квартира може бути зруйнована у повному обсязі.  

В судовому засіданні представник позивача - Приморської районної адміністрації Одеської міської ради позов підтримав, просив задовольнити з наведених підстав. Позов ОСОБА_2 також підтримав.  

ОСОБА_2, в судовому засіданні позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради підтримала. Свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, вказуючи, що право власності на спірне приміщення було набуто відповідачем ОСОБА_3 тимчасово, в якості повернення боргу, а насправді користувався цим майном ОСОБА_4, ОСОБА_3 навіть не був у цій квартирі, ніякої реконструкції ним не проводилося, він не оплачував ні працю будівельників, ані витрати, пов’язані з реконструкцією квартири. ОСОБА_4 проводив реконструкцію без його відома та  згоди.

Відповідач ОСОБА_1, повідомлений належним чином, до суду не з’явився, надав заперечення, згідно яких позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та ОСОБА_2 не визнав, вказуючи, що 6.03.2007 року він став новим власником  квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу і придбав дану квартиру у тому вигляді як вона перебуває на даний час. У технічному паспорті відсутні відомості про те, що будь-яка частина квартири є самочинно зведеною.

Відповідач ОСОБА_4, повідомлений належним чином, до суду не з’явився.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

14.01.2005 року розпорядженням Приморської районної адміністрації № 34 було збережено реконструкцію, яку було проведено в квартирі АДРЕСА_1.

15.11.2005 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийняте розпорядження № 3308 «Про скасування розпорядження Приморської райадміністрації від 14.01.2005 року № 34 про збереження реконструкції, яку було проведено в квартирі АДРЕСА_1».

Як встановлено в судовому засіданні, на момент проведення реконструкції у вищевказаній квартирі, власником даного майна  був ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2003 року, але як встановлено в ході судового розгляду,  право власності на спірне приміщення було набуто відповідачем ОСОБА_3 в якості повернення боргу, а насправді користувався цим майном ОСОБА_4 ОСОБА_3 ніякої реконструкції не проводив, він не оплачував ані працю будівельників, ані витрати, пов’язані з реконструкцією квартири. ОСОБА_4 проводив реконструкцію без його відома та  згоди.

Ухвалою Суворовського райсуду м. Одеси від 23.06.2006 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, згідно якої право власності на квартиру АДРЕСА_1 придбав ОСОБА_4

Згідно відповіді КП «ОМБТІ та РОН» від 26.01.2009 року, квартира АДРЕСА_1 на теперішній час  належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 6.03.2007 року.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, 6.03.2007 року став новим власником  квартири АДРЕСА_1 і придбав дану квартиру у тому вигляді як вона перебуває на даний час.

Відповідно п.7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював самочинне будівництво, а  придбав спірну  квартиру у тому вигляді як вона перебуває на даний час, на нього не може бути покладено обов’язок за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан та знести самовільно побудовану веранду.

 Розглядаючи позовні вимоги  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3, яка знаходиться на другому поверсі даного будинку, на першому поверсі під її квартирою розташована квартира № 9.

У листопаді 2005 року  ОСОБА_4 була проведена реконструкція квартири АДРЕСА_1 добудована веранда.

Відповідно до ст.100 ЖК України, на проведення переобладнання чи перепланування жилого приміщення потрібний дозвіл виконавчого комітету місцевої Ради.

Статтею 152 ЖК України також передбачено отримання дозволу виконкому місцевої Ради на проведення власником жилого приміщення переобладнання чи перепланування.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, дана реконструкція була проведена самочинно, без отримання будь-яких дозволів райадміністрації на проведення реконструкції, без виготовлення і узгодження з відповідними службами міста проектної документації на реконструкцію квартири, без затвердження узгодженої проектної документації, без отримання дозволу інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудування Одеської міськради.

Зазначеними діями ОСОБА_4 порушив вимоги ст.100 ЖК України, ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність”, п.19 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою КМ України № 572 від 08.10.1992р., а також Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м.Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської Ради від 17.04.2001р. № 2153-XXIII, яким передбачено, окрім отримання відповідних дозволів та узгоджень проектної документації, ще і отримання згоди суміжних власників жилих приміщень на проведення реконструкції.

Судом також встановлено, що згода суміжних власників жилих приміщень на проведення реконструкції отримана не була.

Згідно висновку №219/2007 судової будівельно-технічної експертизи від 24.01.08 року реконструкція квартири АДРЕСА_1 виконана не у відповідності з вимогами державних будівельних норм. Існує зв’язок між будівельними роботами, виконаними при реконструкції квартири АДРЕСА_1 та пошкодженнями у квартирі № 10 цього ж будинку. Розмір матеріальної шкоди, нанесеною власнику квартири № 10 складає 30 576 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача ОСОБА_2 в частині  стягнення з ОСОБА_4, як особи яка проводила реконструкцію, та завдала шкоду її майну, на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди – 30 576 грн.

Суд вважає, що винними діями відповідача ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_2 також було завдано моральну шкоду, яка відповідно до ст.1167 ЦК України підлягає відшкодуванню винною особою.

Завдана моральна шкода, відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, полягає в душевних стражданнях, які позивач зазнала у зв’язку з пошкодженням її майна, внаслідок чого остання втратила душевний спокій, багато часу витратила на  звернення до суду,  проведення експертиз, неможливість тривалий час користуватися власним майно порушило встановлений ритм життя, погіршило нормальні життєві стосунки.

Визначаючи розмір моральної шкоди, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, суд враховує глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача. Керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 5 000 грн.

Що стосується вимог позивача в частині зобов’язання знести прибудову до квартири АДРЕСА_1 та привести квартиру в попередній стан, який існував до початку будівельних робіт, суд вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають, так як відповідно п.7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Тобто за вказаною вимогою ОСОБА_2 є неналежним позивачем, тому ця вимога задоволенню не підлягає.  Крім того, як зазначено судом вище ОСОБА_1 самочинно будівництво не проводив, тому на нього не може бути покладено обов’язок знести прибудову та привести квартиру в попередній стан, який існував до початку будівельних робіт.

Суд також відмовляє ОСОБА_2 в частині вимог щодо стягнення на її користь зі ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди – 30 576 грн., на відшкодування моральної шкоди – 10 000 грн., оскільки як вже було зазначено раніше, ОСОБА_3 ніякої реконструкції в даній квартирі не проводив, а ОСОБА_4 проводив реконструкцію без його відома та  згоди і саме винними діями ОСОБА_4 була завдана шкода майну  ОСОБА_2

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд, відповідно ст.88 ЦПК України стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати – 2 452 грн., а також стягує на користь держави судовий збір у сумі 355  грн.. 76 коп.  та  на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на ІТЗ цивільного процесу у сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради – відмовити.

Позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди – 30 576 грн., на відшкодування моральної шкоди – 5 000 грн., судові витрати – 2 452 грн., а всього стягнути – 38 028 (тридцять вісім тисяч двадцять вісім) грн..

В іншій частині позову ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 355 (триста п’ятдесят п’ять) грн.. 76 коп.  

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на ІТЗ цивільного процесу у сумі 120 (сто двадцять) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                      -В.В.Андрухів-