Справа № 2а - 253/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2010 року                     м.  Монастирище

 Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді:             Мазай Н.В.

при секретарі:                 Возній В.В.

сторони :                                             не з’явились

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Миколаївській області  про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження в адміністративній справі,

в с т а н о в и в :

  Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача   про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у адміністративній справі посилаючись на те, що  постановою інспектора ДПС Новобузького взводу ДАІ прапорщиком міліції Безручко Сергієм Вікторовичем (надалі по тексту – інспектор) серія ВЕ № 221716 по справі про адміністративне правопорушення від 16.09.2010 року його було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень 00 коп.  16.09.2010 року близько 23.00 години, він рухаючись автомобілем “Вольво” д/н НОМЕР_1 із м. Дніпропетровськ, в населеному пункті Новий Буг на перехресті виконав вимушену зупинку. В автомобілі самостійно увімкнулися декілька приладів на панелі управління автомобіля, і для того щоб виявити та усунути розлади електроніки, вимушений був зупинитися в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена». Вважає, що він діяв відповідно до ПДР, включивши аварійний сигнал зупинки, і прийняв усі міри для того, щоб не перешкоджати іншим транспортним засобам та не створювати аварійної ситуації, про що свідчить відсутність записів в протоколі про адміністративні правопорушення. Але, тільки він зупинився, до нього підійшов інспектор і почав процедуру оформлення протоколу. Він попередив інспектора ДАІ про несправність автомобіля, та в  його випадку до уваги не прийнято, що правопорушення було здійснено по незалежним від нього причинам, а через технічний стан автомобіля. Просить скасувати постанову ВЕ № 221716 по справі про адміністративне правопорушення від 16.09.2010 року.

  В  судове засідання позивач   ОСОБА_1 не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність від 04.10.2010 року.

 В судове засідання представники відповідача не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, але суд вважає, що їх неявка, за даних обставин, відповідно до ч. 4 ст. 128  КАС України, не перешкоджає розгляду справи та постановленню рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного :

         - згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

         - постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

          Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

          Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивач 16.09.2010 року о 23 год. 00 хв. на 225 км а/д н11 водій ОСОБА_1 керував а/м VOLVO F12 д/з НОМЕР_2 здійснив зупинку стоянку на перехресті, порушив ПДР п.п. 15, 9 г, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, вказане правопорушення було зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 № 064307 від 16.09.2010 року в якому позивач власноручно у графі по сутті правопорушення, вказав « здійснив зупинку на перехресті» ( а.с. 6);

- згідно копії постанови серії ВЕ  № 221716 від 16.09.2010 року, складеної інспектором  ДПС Новобузького взвода ДАІ  Безручком С.В. ОСОБА_1 , 16.09.2010 року о 23 год. 00 хв. а/д н11 225 км. водій ОСОБА_1 08.02.74 мешкає АДРЕСА_1 керував а/м VOLVO F12 д/з НОМЕР_2 здійснив зупинку стоянку на перехресті, не виконав вимоги п. ПДР 15.14, чим порушив ПДР п.п. 15, 9 г, чим  вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього відповідно до тексту постанови  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за  ( а.с. 7);

          Справа про адміністративне правопорушення була розглянута у присутності позивача і йому була вручена копія постанови. Зазначені факти підтверджуються копіями протоколу  та постанови.

         Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

          КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

   Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом. Порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення визначається КпАП України.  

         Адміністративна відповідальність передбачена  ч. 1 ст. 122 КУпАП, настає у разі  перевищення водіями   транспортних    засобів    встановлених обмежень  швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину,  порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг,  правил перевезення вантажів, буксирування транспортних  засобів,  зупинки,   стоянки,   проїзду   пішохідних переходів,  ненадання  переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних  переходах,  а  так  само  порушення  встановленої  для транспортних  засобів  заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

         У відповідності до ч.2 ст. 106 КАС України, позивач на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги,  повинен зазначити докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.  

          Суд не може погодитися з ствердженнями позивача стосовно того, що він не порушував Правил дорожнього руху, оскільки вказані в позовній заяві ствердження позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та доказів, які б підтверджували вказане ним не надано.  Позивач не надав суду доказів існування перешкод, для зазначення ним в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 № 064307 від 16.09.2010 року безпосередньо в час його складання, того факту, що зупинка його автомобіля на перехресті була вимушеною. Суд вважає пояснення позивача зазначені ним в протоколі безпосередньо на місці зупинки його працівником ДАІ правдивими та такими, що відповідають дійсності.

          Крім цього, позивач не надав протокольних пояснень  та не спростував висновків відповідача при винесенні ним постанови про накладення адміністративного стягнення. Відповідач при цьому діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та  законами України. Доводи позивача не основані на належних доказах, нічим не підтверджуються і спрямовані на ухилення останнім від адміністративної відповідальності за скоєне адмінправопорушення, факт наявності якого, не викликає у суду, жодних сумнівів.

          Суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства, позивач ознайомлений з правами про що свідчить його підпис в постанові, підстав для її скасування не вбачається.

           Враховуючи викладене, оцінюючи докази по справі у сукупності, суд вважає доведеною винність позивача у скоєнні правопорушення, вказаного в постанові по справі про адміністративне правопорушення, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

            На підставі викладеного Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року та керуючись ст. 63 Конституції України, ст. ст. 33, 122, 245, 246,  247, 283, 284 КУпАП, ст. ст.  6-14, 17, 60, 69,  71, 87, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

              В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Миколаївській області  про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження в адміністративній справі, відмовити повністю.

         Постанова є остаточною  і оскарженню не підлягає .

          Суддя:                                                              Н.В. Мазай