Справа № 22-ц-28581/2010 р. Головуючий 1 ін. – Єлізаров І.Є.
Категорія: «на дії виконавця» Доповідач – Бородін М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – судді: Бородіна М.М.,
суддів – Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,
при секретарі – Кравченко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся у суд із вказаною скаргою на дії державного виконавця.
В обґрунтування скарги зазначив, що 05 травня 2010 року Московським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2 – 9089/09, згідно з яким з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний експортно – імпортний банк України» в особі філії акціонерного товариства «Укрексімбанк» в м. Харкові стягнуто заборгованість станом на 08 грудня 2009 року у розмірах: за кредитним договором №6807С14 від 20.03.2007 р. у сумі 196 061, 80 грн., за кредитним договором №6807С104 від 17.10.2007 р. у сумі 5 716 613, 13 грн., за кредитним договором № 6807С5 від 05.02.2007 р. у сумі 506 064, 07 грн., державне мито у розмірі 1700 грн., і витрати на інформаційно – технічне забезпечення справи у розмірі 30 грн.
31 травня 2010 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом.
Вважає, що державним виконавцем порушено норми законодавства України, в частині накладення арешту на майно боржника при наданні строку для добровільного виконання рішення суду.
Також зазначив, що державним виконавцем належним чином не встановлено особи, яка від стягувача підписала заяву про відкриття виконавчого провадження, а сума стягнення не відповідає дійсності.
В зв’язку з цим, просив суд поновити термін на оскарження постанови
головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2 – 9089/09 від 31травня 2010 року та скасувати її.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року скаргу ОСОБА_2 – задоволено.
Скасовано постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2 – 9089/09 від 31 травня 2010 року, як таку що не відповідає нормам діючого законодавства України.
В апеляційній скарзі Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області просить ухвалу суду скасувати та направити справу на новий розгляд посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з ухваленням по справі нової ухвали про відмову в задоволенні скарги.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Приймаючи рішення про скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, суд виходив з того, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження не відповідала нормам закону; державний виконавець наклав арешт на все належне ОСОБА_2, при цьому не надав йому строк для добровільного виконання рішення суду сім днів.
Однак, суд дійшов такого висновку з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України.
Згідно ст. ст. 18, 24, 26, 55 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, за зазначеного в статті 3 цього Закону.
За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт в межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Після відкриття виконавчого провадження, державний виконавець визначає боржнику строк добровільного виконання рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що 14.05.2010 р. Філія публічного акціонерного товариства «Державний експортно – імпортний банк України в м. Харкові звернулось до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області із заявою про прийняття поданого виконавчого документу до виконання, а також додав виконавчий лист та довіреність.
При цьому, заявник просив відкрити виконавче провадження та одночасно із відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, вжити заходів з метою обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у тому числі шляхом тимчасової відмови йому у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше до моменту виконання ним у повному обсязі зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням (а.с. 10).
31.05.2010 р. було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Харкова за №2-9089/09 виданого 05.05.2010 р.
У цій постанові державний виконавець також постановив та зазначив, що боржнику необхідно добровільно виконати: рішення суду в термін до 07.06.10 р.
Документи, що підтверджують виконання, надати державному виконавцю в зазначений термін.
При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій.
Накласти арешт на все майно боржника ОСОБА_2 в межах суми стягнення 6420469, 00 грн. та заборонити його відчуження (а.с. 11).
При таких даних судова колегія вважає, що державним виконавцем обґрунтовано було відкрито виконавче провадження, а його дії по виконанню вказаного рішення суду були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця.
Доводи ОСОБА_2 стосовного того, що заяву про прийняття поданого виконавчого документу до виконання подано не уповноваженою особою та не у відповідній формі спростовується матеріалами справи.
Посилання заявника відносно того, що заява про відкриття провадження є правочином, з чим погодився районний суд, не відповідає дійсності та є помилковим, оскільки суперечить положенням ст. 202 ЦК України та ст. 10 зазначеного Закону.
Також не відповідає дійсності висновок суду щодо незаконності накладення арешту на все майно в період строку для добровільного виконання рішення, так як це не суперечить наведеним ст. ст. 24, 55 наведеного Закону.
Крім того, колегія суддів також зазначає, що розглядаючи дану заяву суд не вирішив належним чином, як того вимагає процесуальний закон, питання щодо поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця, а також не залучив до розгляду всіх учасників виконавчого провадження.
З урахуванням викладеного та у відповідно до положень, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, судова колегія вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову заявнику ОСОБА_2 у задоволені скарги.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області задовольнити частково.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволені скарги про скасування постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2 – 9089/09 від 31 травня 2010 року, як таку що не відповідає нормам діючого законодавства України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: