Справа 3 22-ц-10835/2010р. Головуючий 1-ї інстанції – Шестак О.І.
Категорія : відшкодування шкоди. Доповідач - Шевченко Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Бобровського В.В.
суддів - Шевченко Н.Ф., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Назаренко О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та роз’яснення рішення апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2010 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, . рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2010 року залишено без змін.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 07 листопада 2006 року близько 9 год. 15 хвилин сталася дорожньо-транспортна подія за участю її чоловіка ОСОБА_3, який керував автомобілем «Шкода Октавія», належним їй на праві власності та водія ОСОБА_4, який управляв автомобілем ДЕУ Ланос, власником якого є відповідач ОСОБА_2
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_4, який загинув на місці.
Оскільки останній керував автомобілем згідно подорожнього листа, виданого власником ОСОБА_2, то саме він повинен відшкодувати спричинену пошкодженням автомобіля шкоду у вищевказаних розмірах.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що померлий ОСОБА_4 у нього не працював, керував автомобілем на підставі договору оренди, укладеного між ними 02 листопада 2006 року. Вважав, що за цим договором усю відповідальність за можливі наслідки експлуатації автомобіля несе орендар ОСОБА_4
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 статті 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків .
Судом першої інстанції встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю, належному на праві власності ОСОБА_1, завдані технічні ушкодження на загальну суму 64802.69 грн., сталася з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем «ДЕУ Ланос» на підставі подорожнього листа серії 05-ААШ № 032475, виданого безпосередньо таксі «МИР» першою лінією та підприємцем ОСОБА_2 із завданням водіям ОСОБА_5 і ОСОБА_6 для використання транспортного засобу у розпорядженні таксі з 7 годин 06.11.2006 року по 12 годину 07.11.2006 року (а.с.9).
Як на підставу своїх вимог згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України про перебування водія ОСОБА_4 у трудових відносинах із ОСОБА_2 відповідачка посилалася тільки на вищевказаний подорожній лист.
Інших доказів того, що між водієм ОСОБА_4 та підприємцем ОСОБА_2 був укладений трудовий договір суду не надано. Відсутні такі докази і в матеріалах кримінальної справи № 57060392, порушеної за ознаками ст.286 ч.2 КК України.
Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що сама по собі обставина, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом на підставі виданого йому подорожнього листа, не свідчить про перебування його із ОСОБА_2 у трудових відносинах, у зв?язку з чим, підстав для задоволення позову із заявлених вимог немає.
Із інших підстав позов не заявлено.
Договір оренди транспортного засобу без номера від 02 листопада 2006 року до спірних правовідносин правового значення немає. Підстави позову позивачкою не змінювались.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді