Справа №2-522/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року                                     Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

    головуючого – судді  Чурупченка М.І.,

    при секретарі – Макуха О.О.,

            з участю позивача – ОСОБА_1,

            представника відповідача – Хоменко І.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору, -

                                                                    в с т а н о в и в :

27 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з цим позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.11.2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір №014/1058/82/66957 про надання кредиту в сумі 230000,00 грн. строком на 120 місяців з 26 листопада 2007 року по 25 листопада 2017 року зі сплатою 11,0% річних за користування кредитними коштами. Відповідно до п.3.4. укладеного кредитного договору, банк повинен зараховувати виконання зобов’язань боржником у такому порядку: у першу чергу погашається нарахована пеня/штраф, у другу чергу комісії за обслуговування кредиту, у третю чергу заборгованість за процентами, у четверту чергу заборгованість за кредитом. Порушуючи вказані умови кредитного договору, починаючи з грудня 2008 року, банк зараховував майже всі сплачені ним кошти по виконанню перед ним своїх зобов’язань у погашення заборгованості за кредитом (четверта черга погашення), при наявності заборгованості по відсоткам, повністю порушуючи умови кредитного договору, хоча у своїй позовній заяві до нього та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту банк стверджує про належне виконання ним умов договору, що є неправдою та підтверджується сумами зарахувань, які відображені у виписках, наданих банком. Також банк зарахував, при наявності заборгованості по відсоткам і пені, на погашення заборгованості по кредиту, суму списану без його дозволу з його зарплатної картки 1616,60 грн. 03.12.2009 року та суму, яка надійшла від ДВС 146978,48 грн. 04.08.2010 року, що є істотним порушенням умов кредитного договору. У розділі 4. «Кредитор зобов’язується», кредитного договору №014/1058/82/66957 від 26.11.2007 року, у п.4.1. передбачено зобов’язання банку відкрити позичковий рахунок №2203232356 для видачі кредиту в Чернігівській обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» МФО 353348 м. Чернігів та згідно п.5.1. договору, для погашення кредиту на цей – же рахунок. Банк відкрив вказаний рахунок, виплатив йому кредитні кошти і він у подальшому здійснював на цей рахунок погашення кредитної заборгованості по тілу кредиту. 17.12.2009 року банк порушив вказані пункти кредитного договору, не передбачений договором, рахунок №22038999049802 в іншій установі цього ж банку у м. Київ МФО 380805 та у цей же день був переведений на новий рахунок весь залишок заборгованості по тілу кредиту, що є грубим, прямим і беззаперечно підтвердженим порушенням умов кредитного договору. Про такі дії відповідача він навіть ніяким чином не був попереджений і довідався про це лише 21.09.2010 року, отримавши виписки по рахункам. Банк навіть провів погашення тіла його кредиту за рахунок коштів від продажу заставного майна на рахунок №22038999049802 непередбачений  договором в сумі вказаній вище. Він також частково порушував умови кредитного договору несвоєчасно сплачуючи свої кредитні зобов’язання. Всі перелічені факти є істотним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання у судовому порядку. Крім того, з грудня місяця 2008 року відбулась істотна зміна обставин, яку він не міг передбачити при укладенні кредитного договору, а саме: з ним розлучилась дружина, залишивши на його утриманні їх неповнолітнього сина і при цьому отримуючи від його аліменти, а при укладенні кредитного договору її доходи були враховані для можливості погашення взятого кредиту. За час розлучення колишня дружина перестала допомагати йому погашати кредит, який був взятий на спільні сімейні потреби, а всієї його зарплати не вистачило навіть на погашення місячного платежу, крім того, потрібно було утримувати дитину, дана ситуація зберігається і до цього часу за обставин, яких він не міг передбачити, які від нього не залежали і настанню яких він не міг перешкодити, що у даному випадку є додатковою підставою для розірвання кредитного договору. Тому він звернувся до суду та просив розірвати кредитний договір №014/1058/82/66957 від 26.11.2007 року укладений між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції, стягнути з відповідача на його користь, понесені ним при зверненні з позовом до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37,00 грн..

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просить розірвати кредитний договір №014/1058/82/66957 від 26.11.2007 року укладений між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції, і в разі розірвання кредитного договору, понесені ним при зверненні з позовом до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37,00 грн., просить залишити за ним.

    У судовому засіданні представник відповідача Хоменко І.М. позовні вимоги визнала та не заперечує проти їх задоволення, щодо розірвання договору.            

Як встановлено судом, 26.11.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №014/1058/82/66957 про надання кредиту в сумі 230000,00 грн. строком на 120 місяців з 26 листопада 2007 року по 25 листопада 2017 року зі сплатою 11,0% річних за користування кредитними коштами. Відповідно до п.3.4. укладеного кредитного договору, банк повинен зараховувати виконання зобов’язань боржником у такому порядку: у першу чергу погашається нарахована пеня/штраф, у другу чергу комісії за обслуговування кредиту, у третю чергу заборгованість за процентами, у четверту чергу заборгованість за кредитом. Порушуючи вказані умови кредитного договору, починаючи з грудня 2008 року, банк зараховував майже всі сплачені позивачем кошти по виконанню перед ним своїх зобов’язань у погашення заборгованості за кредитом (четверта черга погашення), при наявності заборгованості по відсоткам, повністю порушуючи умови кредитного договору. Також банк зарахував, при наявності заборгованості по відсоткам і пені, на погашення заборгованості по кредиту, суму списану без дозволу позивача з його зарплатної картки 1616,60 грн. 03.12.2009 року та суму, яка надійшла від ДВС 146978,48 грн. 04.08.2010 року, що є істотним порушенням умов кредитного договору. У розділі 4. «Кредитор зобов’язується», кредитного договору №014/1058/82/66957 від 26.11.2007 року, у п.4.1. передбачено зобов’язання банку відкрити позичковий рахунок №2203232356 для видачі кредиту в Чернігівській обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль» МФО 353348 м. Чернігів та згідно п.5.1. договору, для погашення кредиту на цей – же рахунок. Банк відкрив вказаний рахунок, виплатив позивачу кредитні кошти і позивач у подальшому здійснював на цей рахунок погашення кредитної заборгованості по тілу кредиту. 17.12.2009 року банк порушив вказані пункти кредитного договору, не передбачений договором, рахунок №22038999049802 в іншій установі цього ж банку у м. Київ МФО 380805 та у цей же день був переведений на новий рахунок весь залишок заборгованості по тілу кредиту, що порушенням умов кредитного договору. Про такі дії відповідача позивач не був попереджений і довідався про це лише 21.09.2010 року, отримавши виписки по рахункам. Банк навіть провів погашення тіла кредиту позивача за рахунок коштів від продажу заставного майна на рахунок №22038999049802 непередбачений  договором в сумі вказаній вище. Позивач також порушував умови кредитного договору, несвоєчасно сплачуючи свої кредитні зобов’язання. Всі перелічені факти є істотним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання у судовому порядку. Крім того, з грудня місяця 2008 року відбулась істотна зміна обставин, яку позивач не міг передбачити при укладенні кредитного договору, а саме: він розірвав шлюб з дружиною, на його утриманні залишився їх неповнолітній син і при цьому позивач сплачував їй аліменти на утримання їх неповнолітнього сина, а при укладенні кредитного договору доходи дружини позивача були враховані для можливості погашення взятого кредиту. За час розлучення колишня дружина перестала допомагати позивачу погашати кредит, який був взятий на спільні сімейні потреби, а всієї зарплати позивача не вистачило навіть на погашення місячного платежу, крім того, потрібно було утримувати дитину, дана ситуація зберігається і до цього часу за обставин, яких позивач не міг передбачити, які від нього не залежали і настанню яких він не міг перешкодити, що у даному випадку є додатковою підставою для розірвання кредитного договору.

Відповідач позовні вимоги визнав, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

 Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

 Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдвної цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися на стільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.  

    Вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Оскільки позов задовольняється, то витрати, понесені позивачем при зверненні з позовом до суду на інформаційно-технічне забезпечення, слід залишити за ним, а з відповідача слід стягнути державне мито на користь держави, позивача слід звільнити від його сплати, як особу, що постраждала від аварії на ЧАЕС.

    Керуючись  ст.ст. 526, 530, 534, 651-652, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 88, 130, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору задовольнити.

Розірвати кредитний договір №014/1058/82/65957 від 26.11.2007 року укладений між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції.

Витрати, понесені позивачем при зверненні з позовом до суду на інформаційно-технічне забезпечення, залишити за ним.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь держави 8 (вісім) гривень 50 копійок державного мита, а позивача звільнити, як особу що постраждала від аварії на ЧАЕС.

Копію рішення направити сторонам для відома.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана  апеляційна скарга, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                           Чурупченко М.І.