Справа № 2-695/2010

  РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 серпня 2010 року                                    Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області  у складі:

  головуючого судді: Пелипенко К.В.

  при секретарі:  

  за участю представників:

  від позивача:      

  від відповідача:

  від третьої особи: Хандрига Л.І.

не з’явився

не з’явився

не з’явився

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1  від 21.01.2009р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та  визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.01.2009р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про право приватної власності від 20.11.1989р.  Виконавши всі умови договору та здійснивши всі розрахунки позивач вселився до придбаного будинку і проживає в ньому на сьогоднішній день. В свою чергу відповідач виїхала з проданого домоволодіння. В подальшому сторони домовились зареєструвати договір в нотаріальній конторі, як того вимагає чинне законодавство. Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з відповідним проханням, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, посилаючись на брак коштів, часу та погане самопочуття, що не дозволяє позивачу належним чином оформити правовстановлюючі документи на придбане ним домоволодіння. На підставі викладеного позивач просить визнати даний договір дійсним та визнати за ним право власності на житловий будинок.

В судове засідання позивач не з’явився, подав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, до суду надійшла заява, відповідно до якої відповідач просить розглянути справу у її відсутність, з позовними вимогами згодна в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення в повному обсязі.

Третя особа також в судове засідання не з’явився,   про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява, відповідно до якої третя особа просить розглянути справу у його відсутність, не заперечує проти  задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 21.01.2009 року ОСОБА_4, як продавець, з однієї сторони, та ОСОБА_3, як покупець, з іншого боку, уклали договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив житловий будинок АДРЕСА_1 за 10 000, 00 грн., про що свідчить власноруч написана розписка (а.с. 15).

Зазначене домоволодіння належало відповідачу на підставі свідоцтва про право приватної власності на будівлю від 20.11.1989р. (а.с. 11).

Відповідно до виписки з домової книги ОСОБА_4 була зареєстрована в зазначеному домоволодінні 11.01.1989 року, а знята з реєстрації 20.12.2004р. (а.с. 12-14).

Згідно довідки Петропавлівської селищної ради від 01.07.2010р. за вих. № 6097 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає по АДРЕСА_2, є власником АДРЕСА_1, в якому ніхто не зареєстрований та не проживає (а.с. 16).    

Позивач зазначає, що на сьогоднішній день він не може належним чином оформити правовстановлюючі документи на придбаний ним будинок, що і є причиною спору.  

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди  з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 655 ЦК України  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

Статтею 657 ЦК України зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, сторони договору дійсно досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Так,  позивач повністю здійснив всі розрахунки щодо вартості придбаного майна та вселився до придбаного будинку, де фактично проживає на сьогоднішній день. Відповідач в свою чергу отримала належні їй грошові кошти та виїхала з будинку.

Обставини, які склались в зв'язку з укладенням договором купівлі-продажу, свідчать про наявність укладення договору між сторонами. Об'єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, але позивач та відповідач, як сторони договору, домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося фактичне виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені позивачем  позовні вимоги щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання за позивачем права власності на житловий будинок.

   Враховуючи похилий вік відповідача та його матеріальне становище, суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України  вважає за необхідне судові витрати відности на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд –  

                                ВИРІШИВ:    

Позов задовольнити.  

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 21.01.2009р.,  укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

 Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок  АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                                                                           К.В. Пелипенко