Справа № 22-ц-24825/2010 Головуючий 1-ї інстанції – Фатєєва Н.І.
Категорія : житлове. Доповідач - Шевченко Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Бобровського В.В.
суддів - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.
при секретарі - Назаренко О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ГУМВСУ в Харківській області, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про виселення та зобов?язання зняти з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання договору довічного утримання недійсним, скасування реєстрації права власності та зняття з реєстрації,
В С Т А Н О В И Л А :
28 березня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ГУМВСУ в Харківській області, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про виселення та зняття з реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання, укладеного 23 листопада 1993 року між нею та бабкою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За життя бабки до спірної квартири вселився та був зареєстрований її син , відповідач у справі ОСОБА_2
Оскільки на теперішній час вона та її сім?я потребує поліпшення житлових умов та має намір вселитися в спірну квартиру, ОСОБА_1 просила задовольнити її вимоги в повному обсязі.
ОСОБА_2 проти позову заперечував, та заявив зустрічні вимоги до ОСОБА_1, про визнання договору довічного утримання недійсним, скасування реєстрації права власності та зняття з реєстрації.
При цьому посилався на те, що ОСОБА_1 свої зобов?язання по належному виконанню умов договору довічного утримання не виконувала. Право власності за ОСОБА_1 на спірний будинок було зареєстровано тільки в 2007 році, після смерті ОСОБА_3, що тягне за собою недійсність договору.
Треті особи: Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ГУМВСУ в Харківській області та Сьома Харківська державна нотаріальна контора у судове засідання не з?явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» просив ухвалити рішення відповідно вимог закону.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 червня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом з пояснень сторін, письмових матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власницею двокімнатної квартири квартири АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання, укладеного 23 листопада 1993 року між нею та бабкою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
За життя ОСОБА_3, 29 листопада 2000 року зі згоди ОСОБА_1 до спірної квартири вселився як член сім'ї та був зареєстрований син ОСОБА_3, відповідач у справі ОСОБА_2
ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживала та не проживає.
Сторони не заперечують цих фактів.
Відповідно до ст. 156 Житлового кодексу Української РСР члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування житловим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 ЖК України.
Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 ніколи не являвся членом її сім?ї і не являється таким на теперішній час спростовуються матеріалами справи, із яких вбачається, що він поселився у спірну квартиру як член сім'ї ОСОБА_3 зі згоди позивачки, ніколи статусу тимчасового мешканця не набував. Зміна статусу їх відносин після смерті ОСОБА_3 правового значення для вирішення спору з тих підстав, що заявлені ОСОБА_1 немає.
Такі висновки суду ґрунтуються на повно та всебічно з'ясованих обставинах справи, яким дана правильна юридична оцінка.
Наведені доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції і цим доводам суд дав правильну оцінку.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313, 314,315, 317 ЦПК України колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді