ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2006 Справа № А10/135
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Науменка І.М.
Суддів: Білецької Л.М. (доповідач), Пруднікова В.В.
Секретаря судового засідання Клименко Ю.І.
Представників сторін:
від відповідача: Васильківська Віра Євгенівна, довіреність №100/12909 від 07.09.05, головний спеціаліст відділу претензійно-позовної роботи;
від позивача: Лазоренко Владислав Петрович, довіреність №02-д від 22.03.06, представник;
від прокуратури: Зіма Вікторія Борисівна, посвідчення №167 від 09.08.02, прокурор відділу прокуратури області;
розглянувши апеляційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2006р., у справі № А10/135
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпров’є - Реєстр”, м. Дніпропетровськ;
до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ;
про скасування постанови;
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2006 р. у справі №А10/135 (судді: Кощеєв І.М., Чередко А.Є., Стрілець Т.Г.) задоволені позовні вимоги позивача - товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпров’є-Реєстр” і скасовано постанову державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій на позивача за порушення ліцензійних умов (анулювання ліцензії), стягнуто судовий збір, скасовані заходи забезпечення адміністративного позову.
Постанова мотивована тим, що відповідач визначав недостатні строки для надання інформації на його запити, тому він не міг вчасно виконати вимоги Комісії. Крім того, при накладенні стягнення Комісія не дотрималася принципу пропорційності між тими несприятливими наслідками, які настали для позивача, та балансом інтересів позивача, що виявилося у неврахуванні інтересів інших підприємств, ведення реєстрів яких здійснює позивач.
З постановою суду не погодився відповідач, який звернувся з апеляційною скаргою. Посилається на те, що окремі порушення процедури не можуть бути підставою для скасування постанови.
Насправді позивач мав близько 40 днів для виконання запиту, але не мав наміру його виконувати (запит направлений 20.02.2006р., а санкції накладені 30.03.2006 р.)
На конверті, наданому позивачем, відсутній штемпель з датою отримання, що унеможливлює встановлення дати отримання запиту позивачем. Поштовий обіг становить три дні, а не 11 днів, як стверджує позивач. Ст.21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” підставами для скасування ліцензії є акт про невиконання розпорядження про усунення ліцензійних умов. Такий акт було складено (розпорядження № 71КП від 3.03.06 р.).
Ведення позивачем реєстрів кількох емітентів не є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Порушено право відповідача виступити в судових дебатах. Просив скасувати постанову, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга відповідача прийнята до провадження Дніпропетровського апеляційного господарського суду, її розгляд призначений на 11.08.06 р., у зв’язку з передачею справи іншій колегії розгляд справи призначений на 28.08.06 р.
2.08.06 р., з метою захисту інтересів держави на стороні відповідача про вступ у справу подав клопотання прокурор.
У судовому засіданні представник відповідача наполягає на задоволенні апеляційної скарги, а представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає постанову господарського суду законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Придніпров’є-Реєстр”, звернувшись з адміністративним позовом до відповідача Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України 20.04.2006 р., просив скасувати постанову відповідача від 30.03.06 р. № 173-КП, якою до нього –позивача - були застосовані санкції у вигляді анулювання виданої йому ліцензії серії АБ №124754 на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Оскаржувана позивачем постанова № 173-КП від 30.03.2006р., (а.с.16) обґрунтована тим, що відповідач 3.03.06р., прийняв розпорядження про усунення позивачем порушення законодавства про цінні папери № 71-КП, яким позивач був зобов’язаний в термін до 15.03.2006р., усунути порушення законодавства про цінні папери та письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання позивачем цього розпорядження. Позивач повинен був усунути і порушення вимог п.3.8.2 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.01 р. № 60 та наказом Держпідприємництва від 14.03.01р. № 49 (зі змінами та доповненнями), п.12.4 Положення про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджених рішенням Державної комісії цінних паперів та фондового ринку від 26.05.98р. № 60 (зі змінами та доповненнями), а саме надати відповідачу копії документів згідно раніше направленому йому –позивачеві - запиту. Через те, що позивач не виконав даного розпорядження відповідач склав 22.03.06 р. акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 27-КП.
З матеріалів справи видно, що 20.02.06 р. відповідач направив позивачу письмовий запит про надання інформації стосовно ведення реєстру акціонерів ВАТ”Київміськнафтопродукт” з терміном виконання 27.02.06 р.(а.с.76).
3.03.06 р. через неотримання відповіді на свій запит на підставі п.10 ст.8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” уповноважена особа Комісії прийняла розпорядження №71-КП про усунення порушень законодавства про цінні папери (а.с.70)., у якому запропоновано позивачу у термін до 15.03.2006 р. усунути порушення чинного законодавства про цінні папери та письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження.
17 березня 2006 р. за невиконання розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про цінні папери порушена справа про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.82), 22.03.06 р. складений акт про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.62). З цього акта вбачається, що відповідно до винесеного розпорядження позивач повинен був у строк до 15.03.06 р. усунути порушення чинного законодавства про цінні папери і надати відповідну інформацію відповідачеві, який на підставі п.10 ст.8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” має право надсилати обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання відповідних документів відповідно до чинного законодавства. Таким чином, склад правопорушення, вчиненого позивачем, полягає у тому, що ним не виконано розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (а.с.63). 30 березня 2006 року прийнята оскаржувана у справі постанова, якою анульована ліцензія позивача.
Згідно Положення “Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 року № 60 розділ 12 п. 12.1 доступ до системи реєстру обмежується колом осіб, які мають право отримувати інформацію. Такими особами є: емітент, зареєстровані особи, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні контролю за випуском і обігом цінних паперів. Такий контроль відповідач здійснює на підставі ст.20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” підставою для анулюваня ліцензії є, серед іншого, акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов. Ця норма закону узгоджується з п.п. 4.1.7 Ліцензійних умов, відповідно до якого підставою для анулювання ліцензії акт про невиконання професійним учасником розпорядження про усунення порушення ліцензійних умов.
Поняття ліцензійних умов міститься в ст. 1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” - ліцензійні умови –це встановлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності (ч.1 ст.8 цього ж Закону) господарський суб’єкт повинен проводити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, з дотриманням ліцензійних умов (ч.2 ст. 8 цього ж Закону).
Таким чином, неухильне дотримання суб’єктом підприємництва ліцензійних умов є запорукою його нормальної діяльності, а порушення ним ліцензійних умов та ще й невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, є підставою для анулювання ліцензії.
Відповідно до п.3.8.2 Ліцензійних умов провадження професійних умов на ринку цінних паперів, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.01 р. 360 та Наказом Держпідприємництва від 14.03.01 р. № 49 (зі змінами та доповненнями ), на який посилається відповідач у оскаржуваній постанові (а.с.17), протягом строку дії ліцензії ліцензіат зобов’язується дотримуватися вимог Закону України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, положень Господарського та Цивільного кодексів України щодо здійснення діяльності на ринку цінних паперів, Положення про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Органу ліцензування від 26.05.98 р. № 60. П. 3.8.2 Ліцензійних умов за своєю структурою є бланкетним, тобто таким, що відсилає до інших законів та нормативних актів. У ньому не йдеться про те, що відповідач бере на себе обов’язок надавати відповіді на запити відповідача. Про право Державної комісії України з цінних паперів та фондового ринку надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов’язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до законодавства, йдеться в п.10 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.
За ненадання відповіді на запити щодо інформації по реєстру акціонерів ВАТ ”Київмісьнафтопродукт” 3.03.2006 р. за № 71 КП (а.с.54) відповідач прийняв розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, яке направив позивачеві. У ньому відповідач посилався на те, що вимогами п.12.4 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.98 р. № 60 передбачено, що реєстроутримувач повинен надати інформацію та копії документів системи реєстру відповідно до письмового запиту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів, підписаного керівником і засвідченого печаткою. Але розпорядження про усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов відповідачем не приймалося.
Між тим, поняття “розпорядження про порушення законодавства про цінні папери “не тотожно поняттю” розпорядження про порушення ліцензійних умов”, тому що порушенням ліцензійних умов є не будь-яке порушення закону, а тільки таке, яке зазначено в самих ліцензійних умовах (ст.1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”). Адміністративні правопорушення на ринку цінних паперів перелічені у ст. 13 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів”. Серед них, зокрема, значиться і ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що тягне накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підставою для анулювання ліцензії є саме наявність акту про невиконання розпорядження про порушення ліцензійних умов. Такий акт відповідачем не складався.
У матеріалах справи є акт про правопорушення на ринку цінних паперів, складений відповідачем 22.03.06р. (а.с.63). З нього вбачається те, що позивач вчинив правопорушення, не надавши відповідь на запит відповідача (невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери). Але за це правопорушення відповідача не можна позбавляти ліцензії, тому що це не передбачено діючим законодавством. Анулювати ліцензію позивача можливо тільки у разі наявності акту про невиконання розпорядження про усунення ліцензійних умов, який в матеріалах справи відсутній.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” такий акт може бути складено органом ліцензування тільки за результатами перевірки (планової чи позапланової). У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше, ніж за десять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов. Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб’єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.
Таким чином, в законі встановлена обов’язкова вимога щодо акту - він повинен бути складений тільки за результатами перевірки (планової чи позапланової), докази чого у справу не надані, оскільки така перевірка дотримання позивачем ліцензійних умов відповідачем не проводилася, тому акт про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с.62) не може підтверджувати факт порушення позивачем ліцензійних умов.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його діючому законодавству або визначеній законом компетенції органу, що прийняв цей акт.
При анулюванні ліцензії, виданої позивачеві, відповідачем допущені не окремі процедурні порушення, як він вважає в апеляційній скарзі, а суттєві порушення ст. 20, 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, п.п .4.1.7 Ліцензійних умов, п.12.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів а саме:
а) не проведена перевірка (планова чи позапланова) дотримання позивачем ліцензійних умов в порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов позивачем; б) не вивчено під час перевірки відповідні документи, внаслідок чого дійсна причина ненадання відповіді на запит відповідача у визначений строк не була врахована при винесенні постанови про анулювання ліцензії (між тим, за повідомленням Дніпропетровського поштампу листи були отримані позивачем тільки 03.03.06р., 15.03.06р., 24.03.06р.) (а.с.89) а) не прийнято розпорядження про усунення порушення ліцензійних умов; б) не прийнято акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; г) не складений відповідний акт за результатами перевірки, копія якого повинна бути вручена позивачеві для того, щоб він міг підготувати відповідні пояснення, д) позивач позбавлений права бути присутнім під час розгляду справи про правопорушення, е) позивач не виконав розпорядження про усунення порушення на ринку цінних паперів, а не розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов. За таких обставин анулювання ліцензії позивача суперечить вимогам вищенаведеного закону і нормативних актів.
Між тим, у відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У порушення свого обов’язку по доказуванню відповідачем не надані відповідні докази того, що позивач вчинив саме порушення ліцензійних умов, а не інше правопорушення у сфері ринку цінних паперів.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 7.06.2006 р. у справі № А10/135 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий І.М.Науменко
Судді Л.М. Білецька
В.В. Прудніков