ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 р. № 6/370д/08-11/162д/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, суддіКоваленко С.С. (доповідач по справі),
суддівПлюшко І.А., Жукової Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу ПП "Астерія Люкс"
напостанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.10р.
у справі№ 6/370д/08-11/162д/09
за позовомТОВ "Макс Лайн"
доПП "Астерія Люкс"
треті особиТОВ "Будімпекс", ТОВ СП "МДМ", ОСОБА_4
провизнання договору оренди недійсним
За участю представників сторін
від позивача не з'явилися,
від відповідача не з'явилися
від третіх осіб ОСОБА_5 дов.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2010 року у справі № 6/370д/08-11/162д/09 (суддя Гончаренко С.А.) у задоволенні позову ТОВ “Макс Лайн” про визнання договору оренди № 17/08 від 15.01.2008 р. недійсним відмовлено. Позов ТОВ “Будімпекс” задоволено, визнано недійсним договір № 17/08 оренди нерухомого майна від 15.07.08 р., укладений між ТОВ “Макс Лайн” та ПП “Астерія Люкс”.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року по справі № 6/370д/08-11/162д/09 (суддя Хуторной В.М., Зубкова Т.П., Мойсеєнко Т.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2010 року.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Астерія Люкс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.10р. скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення та невірне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.07.2008 р. між ТОВ “Макс Лайн”(орендодавець) та ПП “Астерія Люкс”(орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 17/08, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 263 загальною площею 1320,4 кв. м. у будівлі К-4, інв. № 1000094, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11.
Пунктом 3.1 договору оренди нерухомого майна № 17/08 встановлено орендну плату на рівні 25000 грн.
Відповідно до п. 10.1 договору оренди нерухомого майна № 17/08, він набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 2 років.
ТОВ “Макс Лайн” звернувшись до суду першої інстанції з позовною заявою, просило визнати недійсним договір оренди нерухомого майна № 17/08 на підставі ч. 5 ст. 203 ЦК України, ч. 1 ст. 215 ЦК України, посилаючись на те, що правочин, не направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин може визнаватися недійсним внаслідок того, що він не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, вказаних в ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину, судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий причин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Таким чином, у зв’язку з тим, що невиконання договору оренди нерухомого майна № 17/08 відповідачем не може бути підставою для визнання його недійсним, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ “Макс Лайн”.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ “Будімпекс” також звернулось до суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просила визнати недійсним договір оренди нерухомого майна № 17/08 на підставі ст. 228 ЦК України, оскільки вважало, що він направлений на незаконне заволодіння майном, що перебуває у нього на праві оренди.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Суд попередньої інстанції вірно зазначив, що суд першої інстанції не врахував того, що нікчемний договір не підлягає визнанню недійсним, у зв’язку з чим невірно застосував норми матеріального права.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Судова колегія погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції, що незаконне заволодіння майном –є кримінально караними діями, що мають своїм наслідком притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, зокрема за ст. 190 Кримінального кодексу України.
На час розгляду справи вирок суду відносно осіб, що могли бути причетними до ТОВ “Макс Лайн”, за вчинення злочину відносно майна, що перебуває в оренді ТОВ “Будімпекс”, відсутній.
Крім цього, враховуючи те, що у ТОВ “Макс Лайн” відсутні належні докази оформлення та набуття права власності на спірне нерухоме майно, суд попередньої інстанції правильно зазначив, що передача такого майна в оренду не є правомірною.
Статтею 4 ГПК України передбачено право господарського суду самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не є порушенням ст. 83 ГПК України, оскільки вихід за межі позовних вимог у даному випадку відсутній.
Відповідно до ч. 1 статті 203 ЦК України зазначається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Апеляційний суд підставно зазначив, що зміст договору оренди нерухомого майна № 17/08 суперечить ст. 761 ЦК України, якою регламентовано право передачі майна у найм, оскільки орендодавець - ТОВ “Макс Лайн” не довело наявність повноважень власника для передання спірного майна у найм.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що договір оренди нерухомого майна № 17/08 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 761 та ст. 215 ЦК України.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПП "Астерія Люкс" залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.10р. по справі № 6/370д/08-11/162д/09 залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя С.С. Коваленко
Судді І.А. Плюшко
Л.В. Жукова