Справа № 2- а-1734/2010р.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м      У к р а ї н и

5 жовтня  2010 року                             м. Хуст              

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Савицький С.А.                                                

при секретарі судового засідання  Штенгель О. О.

з участю позивача                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Тячівського ОВ ДПС ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Мадай І.І. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду із даним позовом посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС Тячівського ОВ ДПС ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Мадай І.І. від 03.07.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення у  вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП. Згідно постанови 03.07.2010 року о 15 год.30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки  «Мазда», д. н. НОМЕР_1, яким він керує на підставі доручення, по автодорозі  Мукачево-Рогатин в напрямку смт.Солотвино в с.Н.Апша  рухався із швидкістю 82 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 22 км/год. Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР шляхом вимірювання швидкості руху приладом «Радіс 2107». Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає до скасування з наступних підстав. Позивач заперечує перевищення ним швидкості, оскільки швидкість вимірювалася приладом «Радіс 2107», документи на який відповідач не надав позивачу на його прохання, щоб впевнитися, що прилад пройшов стандартизацію на предмет справності, так як на спідометрі було 50-55 км/год., що можуть підтвердити троє пасажирів, які були з позивачем в автомобілі. Попереду нього їхали два легкові автомобілі марки «Пассат» та «Шкода». Стверджувати, що заміряна приладом«Радіс»  швидкість належить саме його автомобілю неможна, оскільки даний прилад міг зафіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається в межах відстаней, які може зафіксувати даний прилад. Також в протоколі інспектор Мадай І.І. неправильно записав прізвище, імя, по- батькові позивача. Пояснення позивача відповідачем не були взяті до уваги.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на наведені в заяві обставини, просив суд його задоволити.  

           Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся  належним чином, однак причини неявки в судове засідання суду не відомі.

Виходячи з наявних доказів у справі суд вважає за можливе на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України справу вирішувати без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

 Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

 Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, відповідач на пропозицію суду в ухвалі від 07.07.2010 р.  не подав письмових заперечень з посиланням на докази якими б доводили такі заперечення, що дає підстави суду  вирішувати справу на основі наявних доказів.

Судом встановлено, що постановою інспектора Тячівського ОВ ДПС ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області Мадай І.І.  від 03.07.2010 року на позивача накладено адміністративне стягнення у  вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП. Згідно постанови 03.07.2010 року о 15 год.30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки  «Мазда», д. н. НОМЕР_1 в с.Н.Апша  рухався із швидкістю 82 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 22 км/год.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі  про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі  яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

  Тому, оскільки показання технічного приладу «Радіс» не містить функції фіксації будь-яким з зазначених вище способів факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.

 Відповідно до ст.ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Проте таких документів позивачу надано не було.

           КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак всупереч цьому інспектор ВДАІ в постанові не зазначив мотиви відхилення заперечень позивача.

             Згідно ст. 71 ч 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

              Відповідачем не подано суду заперечень і доказів, які б спростовували доводи позивача щодо обставин, які викладені в позовній заяві.

        За наведених обставин поданий позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

              Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст.6,18,71,104, 128, 138,156-163,181 КАС України,  суд –

П О С Т А Н О В И В:    

              Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Постанову інспектора ДПС Тячівського окремого взводу ДПС ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2, винесену 03.07.2010 року АО №105838 про накладення  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

         Постанова остаточна,оскарженню не підлягає.

                Головуючий :                  підпис                              Савицький С.А.  

                       З оригіналом вірно:

                        Суддя Хустського

                        районного суду:                                                        Савицький С.А.