Справа № 11-444/2010 р. Головуючий у І інстанції – Войтех О.І.
Категорія – ст. 187 ч. 3 КК України Доповідач – Оседач М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Щербакова О.С.
суддів – Акуленко С.О., Оседача М.М.
з участю прокурора – Щербака О.В.
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 6 травня 2010 року, яким,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, неодружений, на утриманні має малолітню дитину, непрацюючий, раніше судимий: 26 листопада 1997 року Куликівським районним судом за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) із застосуванням ст. 46-1 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна та відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 9 грудня 1998 року Куликівським районним судом за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 30 вересня 1999 року Чернігівським обласним судом за ст. 117 ч. 4 КК України (1960 року) до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 24 грудня 2009 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 190 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі,
- засуджений: за ст. 187 ч. 3 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання ОСОБА_1 у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, приєднано, обраховану за правилами ст. 72 КК України, частину невідбутого покарання за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 грудня 2009 року, у вигляді - 6 місяців позбавлення волі, і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 940 грн. 65 коп., судових витрат, за проведення експертиз та дослідження, на користь держави.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 29 січня 2010 року, о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, вибив вхідні двері будинку АДРЕСА_2, проникши до будинку, приставив ножиці до горла ОСОБА_2 та вчинив на нього напад, відкрито заволодівши грошима потерпілого в сумі 5 000 грн.
Окрім того, влітку 2009 року, в денний час, ОСОБА_1, біля звалища на околиці с. Виблі, Куликівського району Чернігівської області, незаконно придбав, шляхом виривання, декілька рослин коноплі (27,7 грам в сухому еквіваленті), що є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом (марихуаною), обіг якого заборонено, які висушивши та перетерши, зберігав при собі та перевозив з метою збуту.
Не погоджуючись з даним вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, просить його змінити та пом’якшити призначене судом покарання, оскільки вважає занадто суворим. Доводи апеляції зводяться до того, що суд при призначені покарання не врахував те, що він вчинив злочини внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю даних злочинів та має на утриманні малолітню дитину.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з вказаних підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, а подану апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.
Як на досудовому слідстві так і під час розгляду справи в місцевому суді ОСОБА_1 повністю визнавав себе винним в інкримінованих йому злочинах. В місцевому суді справу було розглянуто відповідно до правил, передбачених ст. 299 ч. 3 КПК України. Тому у відповідності до ст. 365 КПК України, висновки місцевого суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, колегією суддів не перевірялись.
В исновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка, достовірність якого ніким з учасників процесу не оспорюється.
Злочинні дії ОСОБА_1 за ст.ст. 187 ч. 3, 307 ч. 2 КК України судом кваліфіковано вірно.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_1, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, з врахуванням ряду обставин, що пом’якшують покарання, в тому числі і тих, на які посилається в апеляції засуджений та з врахуванням його особи, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не ставши на шлях виправлення. Окрім цього, суд виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання призначив засудженому ОСОБА_1 покарання за ст.ст. 187 ч. 3, 307 ч. 2 КК України в мінімальних межах передбачених санкціями згаданих статей.
Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків є достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання, а тому відсутні підстави для призначення засудженому більш м’якого покарання.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу на те, що призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1 у виді конфіскації майна, місцевий суд в своєму рішенні не визначив, в якій саме частині чи все майно, яке є власністю засудженого, підлягає конфіскації.
Апеляційний суд позбавлений можливості виправити дану помилку, оскільки це питання вирішується судом, який постановив вирок, в зв’язку з чим вважає за необхідне рекомендувати суду першої інстанції вирішити це питання в порядку виконання вироку.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженого судового рішення не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 6 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Рекомендувати суду першої інстанції в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України вирішити питання про частину майна, яке підлягає конфіскації на користь держави.
Судді :
М.М. Оседач О.С. Щербаков С.О. Акуленко