УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В.,
суддів: Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.,
з участю: прокурора Салиги О.В.,
захисника ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
законного представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду від 07 липня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, учень 2 курсу Богородчанського ПТУ №12, не працюючий, проживає з матір'ю, перебував на обліку у СКМСД РВ УМВС, громадянин України, раніше не судимий, -
засуджений: за ст.296 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ст. 122 ч.1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш
________________________________________________________________________________
Справа №11-454/2010 р. Головуюча у І інст. Безбородько В.А.
Категорія ст.296 ч.2 КК України Доповідач: Хруняк Є.В.
суворим, остаточно визначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Надвірня, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_2, з базовою загальною середньою освітою, працюючий на сезонних роботах, не одружений, громадянин України, раніше не судимий,-
засуджений за ст. 296 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - підписку про невиїзд, залишено без зміни до вступу вироку в закону силу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 888 грн. 63 коп матеріальної шкоди та 6000 грн. моральної шкоди; з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 4000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнані винними в тому, що вони 21.11.2009 року близько 24 год. в с. Пасічна Надвірнянського району біля приміщення будинку культури, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до оточуючих в формі висловлювань нецензурними словами, безпричинно та з хуліганських спонукань проявляючи зухвалість та зверхність, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки, і свідомо бажаючи настання таких наслідків, зневажаючи існуючі правила та норми поведінки у суспільстві, нанесли удари кулаками по тілу ОСОБА_3, заподіявши йому фізичну біль. Крім цього, ОСОБА_6 умисно наніс один удар ногою по лівій нозі потерпілому, спричиниши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, як такі, що не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров'я.
Не погодившись із вироком, потерпілий ОСОБА_3 подав апеляцію в якій просить вирок змінити в частині цивільного позову і збільшити суми на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки суд першої інстанції недостатньо врахував затрачені ним кошти понесені на: придбання пального для його автомобіля; посилене його харчування; за проїзд його батьків з Росії на територію України, а також просить збільшити суму моральних збитків до 100000 грн., оскільки він продовжує лікуватись і постійно відчуває фізичну біль.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого та його представника, які підтримали апеляцію, засудженого ОСОБА_4 та законного представника ОСОБА_5, які заперечили проти поданої апеляції, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, а апеляція безпідставна, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції даючи оцінку доказам, обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено і правильно кваліфікував їхні злочинні дії ОСОБА_6 за ст.ст.296 ч.2, 122 ч.1 КК України та ОСОБА_4 за ст.296 ч.2 КК України.
Кваліфікація їх неправомірних дій в апеляції не оскаржується.
Вирішуючи заявлений цивільний позов в частині відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про часткове його задоволення в сумі 888,63 грн., оскільки таку суму затрачених коштів, потерпілий поніс на придбання медикаментів, і така сума грошей, підтверджена відповідними документами.
Суд, відмовляючи потерпілому у стягненні з засуджених на його користь кошти, затрачені на посилене харчування, правильно прийшов до висновку про те, що такі вимоги не підтверджені об'єктивними даними, а саме відповідними висновками лікарських установ, які б рекомендували йому таке харчування, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні такого позову.
Також, суд правильно відмовив потерпілому в позові про стягнення з відповідачів на його користь кошти затрачені за прокат і експлуатацію автомобіля та на придбання палива до цього автомобіля, а також кошти затрачені його батьками на приїзд в Україну, оскільки це не пов'язані з пред'явленим засудженим обвинувачення.
Задовільняючи цивільний позов про стягнення з засудженого ОСОБА_4 в сумі 4000 грн. та з ОСОБА_5 – мами неповнолітнього засудженого ОСОБА_6 – 6000 грн. моральної шкоди на користь потерпілого, суд першої інстанції хоч і врахував, що потерпілий пережив моральні страждання та фізичну біль, через заподіяння йому тілесних ушкоджень та тривале лікування, через яке, він не міг вчасно здавати сесію у вищому навчальному закладі, а також і матеріальний стан засуджених, стан здоров'я засудженого ОСОБА_4, мама засудженого ОСОБА_6 є пенсіонерка, інвалід 3-ої групи, їх тяжке матеріальне становище, разом з тим, не достатньо врахував те, що в наслідок неправомірних дій засуджених, потерпілий продовжує лікуватися від заподіяних йому тілесних ушкоджень, постійно продовжує відчувати фізичну біль на травмованій нозі, а тому, колегія суддів вважає, що суму, за заподіяну потерпілому моральної шкоди, слід збільшити до 20000 грн. і стягнути вказану суму грошей з відповідачів на його користь.
Крім цього, суд не вирішив питання про стягнення з засудженого ОСОБА_4 та законного представника засудженого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_3 1000 грн. за надання йому адвокатських послуг (т.1 а.с. 163, 167), а тому, вказану суму також слід стягнути.
Колегія суддів вважає, що доводи наведені у апеляції потерпілого є обгрунтовані і підлягають до часткового задоволення.
Що стосується призначеного покарання, то відповідно до вимог до ст.65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_4, суд врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, особи винних, а саме те, що вони щиро розкаялися у вчиненому, визнали вину, вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, ОСОБА_6 вчинив злочин будучи неповнолітнім.
З урахуванням наведених обставин, що пом'якшують покарання засудженим, суд обґрунтовано застосував дію ст.75 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Надвірнянського районного суду від 07 липня 2010 року відносно засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - змінити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 8000 гривень та ОСОБА_5 12000 гривень та 1000 гривень в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 за заподіяння йому моральної шкоди та надання йому юридичної допомоги.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: Є.В. Хруняк
Б.М. Гриновецький
В.П. Гадзюк
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В. Хруняк