Справа №2-1376 2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року

Сихівський районний суд м. Львова в складі: головуючої - Волоско І.Р., при секретарі - Матвіїв І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1. до Міністерства оборони України про відшкодування витрат,-

ВСТАНОВИВ: ь Позивачка звернулася до суду із вимогою стягнути із відповідача витрати на виготовлення та встановлення надгробного пам'ятника на могилі доньки ОСОБА_2., яка загинула 27.07.2002 р. під час трагедії на Скнилівському летовшці, у розмірі 15000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позов визнала частково та пояснила, що відповідач не заперечує право позивача на відшкодування витрат на виготовлення надгробного пам'ятника, однак просить врахувати, що розмір відшкодування позивачу витрат на встановлення надгробного пам'ятника повинен визначатися з урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, виходячи із вартості стандартного гранітного пам'ятника у м. Львові, що згідно довідки ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" становить 3804 грн. та розрахунку фактично виплаченої допомоги у розмірі 3000 грн. згідно Розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації.

Суд, оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних причин.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

27.07.2002 р. на Скнилівському летовищі, внаслідок падіння військового літака СУ-27 загинула ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.07.2002 р. виданого Львівським обласним управлінням юстиції.

Згідно ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України здійснює відповідно до закону управління військом майном.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечив, що Міністерство оборони України, як володілець джерела підвищеної небезпеки зобов'язане відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок загибелі ОСОБА_2.

Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. При цьому нормами цивільного

2

законодавства не передбачено граничні розміри відшкодування витрат на поховання, також не має єдиної граничної визначеної вартості пам'ятника в конкретному регіоні.

Довідка ЛКП "ВРКОП" від 19.01.2006 р., на яку посилається представник відповідача не завірена печаткою підприємства та не може вважатися граничним розміром витрат на спорудження надгробного пам'ятника.

Судом встановлено, що позивачка у зв'язку із похованням донь ОСОБА_2., понесла витрати на виготовлення надгробного пам'ятника у розмірі 15000.00 грн., що підтверджується Накладною № РН-0000041 від 08.07.2005 р. та Квитанцією № 63 виданих ТзОВ "Володар".

Виходячи із наведеного та враховуючи, що позивач з Державного бюджету вже отримала допомогу на виготовлення надгробного пам'ятникам у розмірі 3000 грн., чого сторони в судовому засіданні не заперечили, тому суд вважає, що відшкодуванню підлягають фактично понесені позивачем витрати на спорудження надгробного пам'ятника за мінусом одержаної суми із Державного бюджету, тобто у розмірі 12000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 209 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1187,1201 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на спорудження надгробного пам'ятника.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства оборони в дохід держави 120 грн. 00 коп. судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення в користь ДП "Судово інформаційний центр"

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження; заява та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд.

ГОЛОВУЮЧА: -Рішення є оригіналом, який зберігається у цив. справі № 2-1376/2007 р.