КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Справа № 2а-1533/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.,
суддів: Мирошниченко В.С., Сагуна А.В.,
при секретарі –Сириці І.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача –ОСОБА_2,
представника відповідачів –Усатенка В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням зміни предмета позову, просить визнати протиправними та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України в частині щодо звільнення ОСОБА_1 з посади із 20.04.2010р. та із органів внутрішніх справ з 27.04.2010р., та рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області в частині щодо звільнення ОСОБА_1 із органів внутрішніх справ з 27.04.2010р.; визначити датою звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю та із органів внутрішніх справ з 30.06.2010р.; зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України винести розпорядчий акт, яким внести зміни до наказів №657 о/с від 20.04.2010р. та №725 о/с від 27.04.2010р., де датою звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю та із органів внутрішніх справ встановити 30.06.2010 р. та відповідно щодо вислуги; зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області винести розпорядчий акт, яким внести зміни до наказу №173 о/с від 27.04.2010р., де датою звільнення із органів внутрішніх справ встановити 30.06.2010р. та відповідно щодо вислуги; зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, його грошове забезпечення (заробіток) за час вимушеного прогулу за травень та червень 2010р. у розмірі 24280 грн.
В обґрунтування змінених позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідно до наказу №657 о/с від 20.04.2010р. позивача звільнено з посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю відповідно до п.45 «в»Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно якого здійснюється переміщення осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі за власним бажанням. Як вбачається із рапортів ОСОБА_1, його волевиявлення направлено на звільнення, а не на переміщення, в зв’язку з чим вважають всі дії повинні бути проведені відповідно до розділу 7 Положення, який регламентує звільнення. Крім того, зазначають, що такої процедури як обов’язкове звільнення з посади перед звільненням із органів внутрішніх справ, не передбачено нормативними документами. Наказом МВС України №725 о/с від 27.04.2010р. позивача звільнили із органів внутрішніх справ як такого, що перебуває у розпорядженні УМВС України в Кіровоградській області, але при цьому зазначають, що будь-якого документу, яким ОСОБА_1 зараховується в розпорядження не існує, оскільки зарахування у розпорядження проводиться тільки у разі призначення на посади, а не звільнення. Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 було заявлено бажання про звільнення з 30 червня 2010 року, про що свідчить рапорт останнього.
В судовому засіданні позивач та його представник змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі із зазначених вище підстав. Крім того, позивач зазначав, що рапорт на звільнення він вимушений був написати, до того ж його звільнили в той період, коли він перебував на лікарняному.
Представник відповідачів в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Позивачем особисто 31.03.2010р. подано рапорт на ім’я міністра внутрішніх справ про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням. 09.04.2010р. подано рапорт на ім’я міністра внутрішніх справ про звільнення з посади першого заступника начальника УМВС в Кіровоградській області –начальника УБОЗ УМВС в області, тому наказом МВС України від 20.04.2010р. №657 о/с позивач звільнений з зазначеної посади відповідно до п.45 «в»Положення, за особистим проханням, після відповідного погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Наказом МВС України від 27.04.2010р. №725 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 «ж»за власним бажанням. Тому вважає посилання позивача про те, що МВС України порушено п.68 Положення є безпідставним, оскільки згідно п.68 Положення, особи рядового та начальницького складу, які виявили бажання звільнитися з органів внутрішніх справ за особистим проханням, попереджають прямого начальника ОВС про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Але з викладеного пункту видно, що у ньому визначено обов’язок особи, що бажає звільнитись, подати рапорт не пізніше ніж за три місяці. Даний пункт не містить норм про обов’язок начальника звільнити не раніше трьох місяців. Крім того, зазначають, що 30.04.2010р. на посаду першого заступника начальника УМВС України - начальника УБОЗ УМВС України в області призначено іншого співробітника органів внутрішніх справ.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, та подані позивачем та відповідачем документи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 30 вересня 1994 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на підставі наказу УМВС України в Кіровоградській області №133 о/с від 04.10.1994 р., що підтверджується п.7 запису у трудовій книжці (а.с.29).
Наказом МВС України від 31.03.2008р. №658 о/с (а.с.22) ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника УМВС України в Кіровоградській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю (а.с.22).
09.04.2010 року позивачем був поданий Міністрові внутрішніх справ України рапорт від 09.04.2010 р. про своє звільнення від займаної посади за власним проханням (а.с.24).
12.04.2010 року наказом УМВС України в кіровоградській області №143 о/с, ОСОБА_1 надана частина чергової відпустки за 2010р. (а.с.66).
Наказом МВС України від 20.04.2010р. №657 о/с полковника міліції ОСОБА_1 звільнено за п.45 «в»Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за особистим проханням, з посади першого заступника начальника управління МВС України в Кіровоградській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю на підставі рапорту ОСОБА_1 та погодження Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (а.с.27).
31.03.2010 року позивачем був поданий Міністрові внутрішніх справ України рапорт від 31.03.2010 р. про своє звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням з 30.06.2010р. (а.с.23).
Наказом МВС України від 27.04.2010р. №725 о/с звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.64 «ж»Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за особистим проханням, полковника міліції ОСОБА_1, який перебуває у розпорядженні УМВС України в Кіровоградській області за посадою першого заступника начальника управління МВС України в Кіровоградській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю. Вислуга років на 30.04.2010р. в календарному обчисленні складала 17 років 11 місяців 29 днів, в пільговому обчисленні –25 років 09 місяців 14 днів (а.с.26).
Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 27.04.2010р. №173 о/с за п.65 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за особистим проханням, звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1, першого заступника начальника управління МВС України в Кіровоградській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю, з 30 квітня 2010 р.(а.с.25).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про міліцію»від 20.12.1990р. №565-ХІІ порядок та умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ регламентується Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права та обов'язки визначаються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 (далі –Положення №114).
Згідно п.64 «ж»«Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114 (далі –Положення №114) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
В ході судового розгляду справи було встановлено про добровільність написання позивачем рапорту, без застосування жодного тиску для цього, що свідчить про добровільність прийняття ним рішення про своє звільнення зі служби в органах внутрішніх справ. Ствердження позивача про вимушеність написання рапорту про своє звільнення суперечить матеріалам справи, оскільки не підтверджується належними доказами та не відповідає фактичним обставинам справи.
Фактично, позивач не заперечував проти свого звільнення, не погоджуючись лише з датою такого звільнення, зазначеною в оскаржених наказах відповідачів, а саме 30 квітня 2010 року. Позивач стверджував про можливість його звільнення з 30 червня 2010 року.
Відповідно до п.68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш, як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Положення №114 чітко не визначає строк, протягом якого відповідач може прийняти рішення про звільнення після отримання ним заяви особи про звільнення за власним бажанням. Обмежень, щодо строку звільнення після отримання органом внутрішніх справ заяви про звільнення, в діючому законодавстві також немає.
Що стосується доводів позивача, що його було звільнено з органів внутрішніх справ, коли він перебував на лікарняному, надавши суду довідку про тимчасову непрацездатність №25 від 23.04.2010р. та довідку про хворобу №222 (а.с.37), то Положення №114 не містить заборони видання наказів про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням під час тимчасової непрацездатності особи. Крім того, позивач у своєму рапорті від 31.03.2010р. сам прохав звільнити його з органів внутрішніх справ за власним бажанням у зв’язку з погіршенням стану здоров’я та наявною вислугою років для призначення пенсії (а.с.5).
Тому, відповідачі при прийнятті рішення про звільнення позивача діяли відповідно до чинного законодавства та вимог Положення №114.
Щодо посилання позивача, що такої процедури як обов’язкове звільнення з посади перед звільненням із органів внутрішніх справ, не передбачено нормативними документами, необхідно зазначити наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»від 30.06.1993р. №3341-ХІІ (далі Закон №3341-ХІІ) спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ України є Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, управління по боротьбі з організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються відповідно Міністру внутрішніх справ України та начальнику Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю. Начальники спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються також начальникам головних управлінь (управлінь) у відповідних регіонах і за посадою є їх першими заступниками.
Згідно ч.6 ст.9 Закону Закон №3341-ХІІ начальники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі призначаються на посаду і звільняються з посад Міністром внутрішніх справ України за поданням начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Тому, наказ МВС України про звільнення ОСОБА_1 з посади було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. До того ж, позивач 09.04.2010 року самостійно написав рапорт про звільнення саме від займаної посади за власним бажанням (а.с.24).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при звільненні ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з боку відповідача не було порушень чинного законодавства та дотримано процедуру звільнення.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено –20 вересня 2010р.
Головуючий суддя підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністратвиного суду Т.М.Кармазина