Справа № 1 -53 2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2 квітня 2007 року

Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого Лесного С Є. при секретарі Тімченко О.В. з участю прокурора Вельгоша Т.М.

захисників: ОСОБА_9., ОСОБА_10пр-ка потерпілого  ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженець та мешканець м.АДРЕСА_1, українець, гр-н України, з середньою освітою, невійськовозобов'язаний, неодружений, має на утриманні дочку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3р.н., не працює, має судимості:

1/ 05.11.98. Бродівським райсудом Львівської області по ст.140 ч.2 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням 15 % в дохід держави з конфіскацією майна;

2/ 07.06.00. Галицьким райсудом м.Львова по ст.ст.206 ч.І, 215-3 ч.І, 42, 43 КК України до 1 року 6 міс. позбавлення волі;

З/ 01.10.04. Шевченківським райсудом м.Львова по ст.185 ч.З КК України до 3 міс. арешту;

4/ 28.07.05. Сихівським районним судом м.Львова по ст.ст.15, 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з встановленням іспитового строку на два роки, покарання не відбуте, -

по ст.ст.15, 186 ч.2 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., уродженець та мешканець м.АДРЕСА_2, українець, гр-н України, з середньою освітою, невійськовозобов'язаний, неодружений, має сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4р.н., не працює, має судимості: 1/ 23.08.85. Галицьким райсудом м.Львова по ст. 141 ч.2 КК України до З років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна;

2/ 25.12.91. Кам*янко-Бузьким райсудом Львівської області по ст.ст. 140 ч.З, 142 ч.З, 222 ч.З, 42 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна;

З/ 29.11.00. Галицьким райсудом м.Львова по ст.140 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна та відповідно до ст.14 КК України призначено примусове лікування від алкоголізму;

4/ 01.02.02. тим же судом по ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, покарання відбуте, -

по ст.ст.15,186 ч.2 КК України,   -

 

 

2

встановив:

Підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. 22 жовтня 2006 року о 15 год. на кінцевій зупинці тролейбуса маршруту № 11 на вул.3еленій,414 у м.Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого ОСОБА_3. і виразилося в тому, що спочатку підсудні нанесли йому удари руками по голові та руками і ногами по тілу, а потім підсудний ОСОБА_1. наніс йому удар ногою в голову, внаслідок чого потерпілий впав на землю; відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_3.: ОСОБА_1. - з лівої кишені штанів гроші в сумі 16 грн., а підсудний ОСОБА_2. - з кишені мобільний телефон „Нокіа 6030" вартістю 800 грн., а всього майна потерпілого на загальну суму 816 грн. Однак свій злочинний умисел підсудні не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як на місці вчинення злочину були затримані працівниками міліції, а викрадене у потерпілого майно було вилучено у підсудного ОСОБА_2.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе у вчиненні замаху на відкрите викрадення чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілого, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, визнав частково та дав суду наступні пояснення. 22 жовтня 2006 року в обідню годину вдвох з ОСОБА_1. випили пляшку горілки, від чого сп'яніли. В післяобідню годину він разом з ОСОБА_1. на вул.Дністерській в м.Львові сіли в тролейбус № 11. В салоні тролейбуса вони голосно розмовляли та зачіпали невідому жінку. На одній з зупинок в салон тролейбуса зайшов потерпілий, який декілька раз зробив їм зауваження, щоб заспокоїлись. Вони його не послухались, а почали прирікатись та висловлюватись в його адресу в образливій формі, шарпати його. На кінцевій зупинці по вул.Зеленій в м.Львові вони втрьох вийшли з тролейбуса, де між ними розпочалась бійка. Потерпілий першим наніс кулаком удар ОСОБА_1. в ніс. У відповідь ОСОБА_1. теж наніс потерпілому декілька ударів, куди саме не пригадує. Він також наносив потерпілому удари кулаками, однак їх кількість і локалізацію не пригадує. Під час бійки вони падали на землю. ОСОБА_3., обороняючись, наніс йому один удар у праве око. Бійка між ними тривала біля 5 хвилин, після чого прибігли працівники міліції, які їх затримали. Йому на руки одразу вдягнули кайданки. Запевняє, що ні грошей, ні мобільного телефону у потерпілого не викрадав. Зазначив, що працівники міліції підкинули йому мобільний телефон та гроші потерпілого, однак не зміг пояснити, чому саме йому і в який саме період часу. Ствердив, що зі скаргами чи заявами на дії працівників правоохоронних органів нікуди не звертався. Щиро розкаюється у вчиненні по відношенню до потерпілого хуліганських дій.

Підсудний ОСОБА_1. винним себе у вчиненні замаху на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілого, вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб, визнав частково та дав суду наступні пояснення. 22 жовтня 2006 року в обідню годину вдвох з ОСОБА_2. випили пляшку горілки, від чого сп'яніли. Біля 14.45 год. разом з ОСОБА_2. сів в тролейбус № 11 на вул.Дністерській в м.Львові. В салоні тролейбуса вони голосно розмовляли та зачіпали невідому жінку. На одній з зупинок в салон тролейбуса зайшов потерпілий, який декілька раз зробив їм зауваження, щоб заспокоїлись. Під час поїздки в тролейбусі він помітив, що потерпілий розмовляв по мобільному телефону. Вони не послухались потерпілого, а почали прирікатись з ним та висловлюватись в його адресу в образливій формі, шарпати його. На кінцевій зупинці по вул.Зеленій в м.Львові вони втрьох вийшли з тролейбуса, де між ними розпочалась бійка. Потерпілий першим наніс йому удар в ніс, а він йому у відповідь - два удари в груди та в щелепу, після чого відійшов у бік. Кількості нанесених ОСОБА_3. потерпілому ударів та їх локалізацію не пригадує. Бійка тривала біля 5 хвилин, після чого прибігли працівники міліції, які їх затримали. Запевняє, що ні грошей, ні мобільного телефону у потерпілого не викрадав; не бачив, щоб це

 

3

майно викрадав і ОСОБА_2. Однак не зміг пояснити суду, чому працівниками міліції в присутності понятих у ОСОБА_2. було вилучено гроші та мобільний телефон потерпілого. Щиро розкаюється у вчиненні по відношенню до потерпілого хуліганських дій.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудними, винуватість їх у вчинені інкримінованого злочину повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:

проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3., який показав, що 22 жовтня 2006 року біля 14.50 год. зайшов в тролейбус маршруту № 11. В салоні тролейбуса знаходились підсудні, які перебували в стані алкогольного сп*яніння, вони голосно розмовляли та зачіпали невідому жінку. Він зробив їм зауваження, щоб заспокоїлись. Підсудні його не послухались, почали хамити та шарпати його. На кінцевій зупинці по вул.Зеленій в м.Львові він вийшов з тролейбуса, а підсудні - за ним. На вулиці між ними розпочалась бійка. ОСОБА_1. першим наніс йому удар в голову, після чого ці удари послідували від обидвох підсудних в різні частини тіла, які наносились і руками, і ногами. Він оборонявся та наносив підсудним удари у відповідь. Останній удар йому наніс ОСОБА_1. ногою в голову, від чого він впав на землю і втратив свідомість. Коли прийшов до тями, побачив, що ОСОБА_1. зігнувся над ним та витягає з лівої кишені його штанів гроші в сумі 16 грн. (купюрами 10 грн. та 3 по 2 грн.). Після цього ОСОБА_2. витягнув з його кишені мобільний телефон. Він схопив ОСОБА_2. за руку і заламав її назад, однак ОСОБА_2. викрутився і разом з ОСОБА_1. намагались від нього втекти. Однак в цей час до них підбігли працівники міліції, які їх затримали та доставили в Сихівський РВ. Там у ОСОБА_2. в присутності понятих були вилучені його гроші в сумі 16 грн. і мобільний телефон.

а.с.51-52

аналогічними за змістом з приводу цих обставин показаннями представника потерпілої ОСОБА_4., даними в судовому засіданні, яка ствердила, що зі слів сина їй стало відомо про те, що підсудні намагались його пограбувати, відібрали у нього гроші в сумі 16 грн. та мобільний телефон. Проте, завдяки працівникам міліції, з викраденим не встигли втекти і були затримані на місці вчинення злочину.

даними в судовому засіданні показаннями свідків: ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., працівників міліції, які ствердили, що 22 жовтня 2006 року о 15 год. несли службу в цивільному одязі на вул.Зеленій в м.Львові. На кінцевій зупинці тролейбуса маршруту № 11 побачили, як підсудні б'ють лежачого потерпілого та обшукують його. Потерпілий під час цього кричав, що він - працівник міліції, однак підсудні не реагували. Вони підбігли до підсудних та затримали їх. Підсудні перебували в стані алкогольного сп*яніння. При поверхневому огляді у підсудного ОСОБА_2. вони виявили мобільний телефон, а в руках він тримав графітовий стержень, яким, як зрозуміли, наносив потерпілому удари (обличчя та голова потерпілого були замащенні чорним, а також і руки підсудного). Щоб підсудний ОСОБА_2. не мав можливості викинути мобільний телефон, йому на руки одразу були вдягнуті кайданки. Потерпілий повідомив, підсудні його пограбували, забравши гроші в сумі 16 грн. та мобільний телефон „Нокіа 6030". Всіх було доставлено в Сихівський РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, де в присутності понятих у підсудного ОСОБА_2. було виявлено та вилучено мобільний телефон і гроші, що належали потерпілому, і графітовий стержень.

проголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8., кондуктора, про обставини сутички між потерпілим та підсудними, які на кінцевій зупинці тролейбуса вийшли слідом за потерпілим.

а.с.88

даними ставок віч-на-віч між підсудними та потерпілим, де останній підтвердив свої показання.

а.с.55-56, 57-58

даними протоколу вилучення у ОСОБА_2. мобільного телефону „Нокіа 6030" та грошей в сумі 16 грн., що належали потерпілому.

а.с.6

речовими доказами по справі, оглянутими та повернутими потерпілому під розписку

а.с.59-60, 68, 69

 

4

даними протоколів медичного огляду, з якого вбачається, що 22.10.06. підсудні перебували в стані алкогольного сп*яніння.

а.с.14, 15 даним висновку експерта про тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого 22.10.06., та причини його смерті.

а.с.127-132 з акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_1. психічною хворобою не страждає. В період інкримінованих йому дій також психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує.

а.с.104-105

Аналізуючи показання підсудних щодо заперечення своєї вини у вчиненні замаху на пограбування потерпілого за попередньою змовою групою осіб, суд не надає їм віри, т.я. приходить до висновку, що такі є неправдивими, не відповідають зібраним об'єктивним доказам по справі, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене; спростовуються встановленими фактичними обставинами і доказами по справі, а саме: послідовними та вичерпними показаннями потерпілого та його представника; даними ставок віч-на-віч між потерпілим і підсудними; даними протоколу вилучення та показаннями свідків: ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7

Суд не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_2. щодо неправомірності дій працівників міліції, які полягали ніби-то у підкиданні йому грошей та мобільного телефону потерпілого, т.я. такі спростовуються відсутністю доказів в матеріалах кримінальної справи та власними показаннями підсудного, який ствердив, що з жодною скаргою чи заявою на дії працівників міліції не звертався.

Дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2. вірно кваліфіковано за ст.ст.15, 186 ч.2 КК України, так як вони вчинили замах на відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілого, повторно за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення підсудним тяжкого злочину під час іспитового строку та в стані алкогольного сп*яніння, особу підсудного, який має судимості, їх рецидив, посередньо характеризується, має на утриманні малолітню дочку та батьків-пенсіонерів, розкаюється у вчиненні злочину, проте суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, так як виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства.

Згідно ст.71 КК України підсудному підлягає частковому приєднанню невідбута частина покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 28.07.05. строком три місяці позбавлення волі.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2.., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення підсудним тяжкого злочину в стані алкогольного сп*яніння, особу підсудного, який має судимості, рецидив злочинів, посередньо характеризується, має неповнолітнього сина, розкаюється у вчиненому, проте суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, так як його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Речові докази:

·        гроші в сумі 16 грн. та мобільний телефон „Нокіа 6030" (а.с.59-60, 69), передані потерпілому під розписку, слід залишити ОСОБА_3.;

графітову пластину (а.с.68), яка знаходиться в камері схову Сихівського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, підлягає знищенню.

 

5

Строк відбування покарання підсудним слід рахувати з часу їх фактичного затримання - з 22 жовтня 2006 року, а не з часу оформлення протоколу про затриманні від 23 жовтня 2006 року.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1визнати винним по ст.ст. 15, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невід буту частину покарання за попереднім вироком та остаточно ОСОБА_1. визначити покарання чотири роки три місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1. рахувати з часу його фактичного затримання - 22 жовтня 2006 року.

ОСОБА_2 визнати винним по ст.ст. 15, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2. рахувати з часу його фактичного затримання - 22 жовтня 2006 року.

Речові докази:

·        гроші в сумі 16 грн. та мобільний телефон „Нокіа 6030" (а.с.59-60, 69), передані потерпілому під розписку,   залишити ОСОБА_3.;

·        графітову пластину (а.с.68), яка знаходиться в камері схову Сихівського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_1. та ОСОБА_2. залишити взяття під варту.

Вирок може бути оскарженими до апеляційного суду Львівської області протягом 15 Діб.

Головуючий

Оригінал. Вирок виготовлено в одному екземплярі.