Справа № 2- 7545 /10 /11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 року         Суддя Київського районного суду м. Харкова Попрас В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В:

15.09.2010р. позивач звернувся до суду   із позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2009р. приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо не нарахування йому щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та визнати його право на отримання невиплаченого підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2009р., зобов’язавши  Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова провести їй нарахування та виплату за вказаний період часу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15 ЦПК України, із змінами, внесеними Законом України від 18.02.2010 р. № 1691-VI, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 09.09.2010 р. № 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“  визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI, а саме:

– пункту 2 розділу І: „Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35–37, ст. 446) виключити“;

– пункту 2 розділу ІІ: „Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства“.

Також цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI.

У своєму рішенні Конституційний суд зазначив, що внесені Законом № 1691 зміни до КАС України і ЦПК України, якими спори, пов’язані із соціальними виплатами, вилучені з компетенції судів спеціалізованої (адміністративної) юрисдикції і передані в підсудність загальним судам (цивільна юрисдикція), не відповідають частині першій статті 125 Конституції України. Вказаними змінами до КАС України і ЦПК України порушено принцип спеціалізації в судочинстві та звужено раніше встановлені законом процесуальні права і гарантії особи, а механізм судового захисту її прав став менш ефективним і доступним.

Таким чином, в зв’язку з визнанням неконституційним пункту 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI та висновки Конституційного Суду України щодо неправомірності передачі до юрисдикції цивільного судочинства спорів громадян із суб’єктом владних повноважень з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, слід відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

    На підставі ст. 83 ЦПК України суд повертає ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплачене держмито.

      Керуючись п.1 ч.2 ст. 122, ст.ст. 83, 209, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

    Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Роз’яснити позивачу про його право на звернення з цими вимогами в порядку, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України до місцевого загального суду.

Зобов’язати управління Державного Казначейства у Київському районі м. Харкова ГУДКУ в Харківській області повернути фізичній особі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

-   надмірно сплачені кошти -судовий збір -  з місцевого бюджету  у розмірі 8,50 грн. (вісім гривен 50 коп.), який був сплачений 08.09.2010 р. квитанція № 38 на наступні реквізити: р/р 31416537700004,   одержувач – УДК у Київському району м. Харкова, код одержувача – 24134573, банк одержувача - ГУДКУ в  Харківській області, МФО банку одержувача - 851011, код бюджетної класифікації 22090100, призначення платежу – оплата судового збору за розгляд позовної заяви до суду

-   надмірно сплачені кошти -витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді -  з державного  бюджету у розмірі 37,00 грн. (тридцять сім гривен),  який був сплачений 08.09.2010 р.  квитанція № 41, на наступні реквізити: р/р 31211259700004, код бюджетної класифікації 22050001, код одержувача 24134573, банк одержувача – ГУДК України у Харківській області, МФО банку одержувача – 851011,  призначення платежу – оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді;

-   надмірно сплачені кошти -судовий збір -  з місцевого бюджету  у розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.), який був сплачений 15.09.2010 р. квитанція № 82 /1 на наступні реквізити: р/р 31416537700004,   одержувач – УДК у Київському району м. Харкова, код одержувача – 24134573, банк одержувача - ГУДКУ в  Харківській області, МФО банку одержувача - 851011, код бюджетної класифікації 22090100, призначення платежу – оплата судового збору за розгляд позовної заяви до суду

-   надмірно сплачені кошти -витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді -  з державного  бюджету у розмірі 83,00 грн. (вісімдесят три гривні),  який був сплачений 15.09.2010 р.  квитанція № 81 /1, на наступні реквізити: р/р 31211259700004, код бюджетної класифікації 22050001, код одержувача 24134573, банк одержувача – ГУДК України у Харківській області, МФО банку одержувача – 851011,  призначення платежу – оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі  якщо ухвалу  було  постановлено  без  участі  особи,  яка  її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів  з  дня  отримання копії ухвали.

    СУДДЯ