Справа № 1-174/2010р

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

      07 жовтня 2010 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді                                   Русіна А.А.

при секретарі                                            Пінчук І.О.

з участю прокурора                                 Пахомова В.В.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Громуха, Новоукраїнського району Кіровоградської області, проживає               с. Юр»ївка Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, працює фуражиром ПАФ «Ганнівське»,  раніше  не судимий,  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, 1977 року народження, працівник ПАФ «Ганнівське», вчинив таємне викрадення чужого  майна (крадіжку) за таких обставин.

18.07.2010 року близько 09 год. приїхав на тік господарства, який розташований в        с. Ганнівка, Новоукраїнського району, і як працівник телятника отримав 200 кілограмів комбікорму для відгодівлі худоби.  Гужовим візком він відвіз комбікорм на ферму. В той час на території ферми нікого із сторонніх осіб не було, в ОСОБА_1 виник злочинний  умисел на викрадення комбікорму. Підсудний ОСОБА_1 напоїв свого коня і, впевнившись, що його ніхто на бачить, повіз 200 кг. комбікорму до себе додому, тобто з місця події зник, тим самим маючи можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд. За межами ферми, по дорозі до будинку підсудного, ОСОБА_1 зустрів директор ПАФ «Ганнівське» ОСОБА_2 і виявив крадіжку комбікорму в кількості 200 кг, вартість одного кілограму якого становить 1,50 грн. на загальну суму 300 грн..

     В судовому засіданні підсудний винним себе за ч 1 ст. 185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 18.07.2010 року близько 09 год. він приїхав на тік господарства, який розташований в с. Ганнівка, Новоукраїнського району. Працює телятником (фуражиром) ПАФ «Ганнівське» 10 років. 18.07.2010 року на току ПАФ «Ганнівське» отримав 200 кілограмів комбікорму для відгодівлі худоби.  Гужовим візком він відвіз комбікорм на ферму. В той час на території ферми нікого із сторонніх осіб не було в ОСОБА_1 виник злочинний  умисел на викрадення комбікорму. Після цього в нього виник злочинний умисел на крадіжку корму. Підсудний ОСОБА_1 сів на свою гужову повозку, в якій знаходились мішки в кількості 5 штук з кормом, поїхав нею на ферму, де мав скормити корм худобі, але тільки напоїв свого коня та поїхав до себе додому. По дорозі до дому його зустрів директор ПАФ «Ганнівське» ОСОБА_2 і виявив крадіжку комбікорму.

 У скоєному щиро розкаюється, повністю підтримує свої пояснення, які давав на попередньому слідстві та не заперечує проти обмеження дослідження  доказів по справі.    

Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, застосувавши ст.299 КПК України.                                                      

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, оскільки  він вчинив таємне викрадення  чужого майна (крадіжку).

Обираючи  покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудного та обставини справи.

Обставинами, що пом"якшують відповідальність підсудного, суд визнає його щире каяття у вчиненому,  особу підсудного – раніше не судимий, за місцем проживання характеризується добре, що підтверджується характеристикою (а.с.28), має на утриманні неповнолітню дитину (а.с.20).

Обставини, що обтяжують відповідальність підсудного – відсутні.

Враховуючи обставини справи, особу підсудного, який раніше не судимий, тяжкість злочину, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без відбуття покарання і він підлягає звільненню від відбуття покарання з випробовуванням і покладенням на нього додаткового обов”язку, передбаченого ст. 76 ч. 1 п. 4 КК України, якого суд вважає достатньо для виправлення та попередження підсудним злочинної діяльності.  

Цивільний позов по справі не заявлено.  

Керуючись ст..ст.323, 324 КПК України, суд -

                    ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1 визнати винним та призначити  йому покарання за  ч. 1 ст.185 КК України у вигляді   один рік позбавлення волі.    

    На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  терміном один рік.

На підставі ст.76 КК України  зобов”язати засудженого не виїджати і не змінювати постійного місця проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з”являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти про зміну місця проживання та роботи.  

Міру запобіжного заходу відносно засудженого підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в закону силу.

    Вирок може бути оскаржений до Кіровоградського апеляційного суду, через Новоукраїнський районний суд, протягом 15-ти діб з моменту проголошення.

                 Головуючий                                                                                А.А. Русіна