Справа № 2-418 /10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року Віньковецький районний суд Хмельницької області
у складі:
головуючої - судді Волкової О.М.
при секретарі – Заєць М.З.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області про стягнення недовиплаченої грошової допомоги,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області про стягнення недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни . В обґрунтування позовних вимог вказувала , що відповідно до ст.. 1 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року ( №2195-ІV ) вона належить до категорії громадян «Діти війни» , що не заперечується відповідачем. Згідно ст.. 6 цього Закону з 01 січня 2006 року Пенсійний Фонд України повинен був нараховувати та виплачувати їй щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ,однак вказане підвищення спочатку не виплачувалось , а потім виплачувалось у значно меншому розмірі. З даного приводу позивач звернулась до відповідача з проханням здійснити перерахунок раніше неправомірно нарахованого і частково виплаченого їй , як дитині війни , щомісячного підвищення до пенсії за віком та виплатити не нараховане і недоплачене щомісячне підвищення до пенсії починаючи з 01.01.2006 року , тобто з моменту набрання чинності Законом. Відповідач , посилаючись на Закони України Про Державний бюджет України на 2006 , 2007 , 2008 роки у своїй відповіді від 28.07.2010 року в задоволенні прохання про перерахунок відмовив , не дивлячись на рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року. ОСОБА_1 просила визнати дії відповідача щодо виплати їй щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни , з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни » неправомірними ; зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити їй в повному обсязі ,як дитині війни недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи із розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 01.08.2010 року ; зобов’язати відповідача призначити їй щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до положення ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Окрім цього позивачка просила стягнути з відповідача на її користь витрати , понесені нею судові витрати – державне мито у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37, 00 гривень.
Позивач у судове засідання на розгляд справи не з’явилась , у поданій до суду заяві просила справу розглянути за її відсутності та позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача за дорученням В.В. Мазуренко у судове засідання також не з’явився , подав до суду заяву про розгляд справи без його участі , просив у позові відмовити та надав суду заперечення на позов.
Дослідивши матеріали справи , доводи та заперечення , з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач є громадянкою України та станом на 02.09.1945 року їй було менше 18 років.
Зазначені обставини сторонами не оспорюються та стверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивача.
Згідно ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків пенсії за віком. Законом України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” було призупинено.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” у тому числі і цю норму Закону України ?ро державний бюджет України на 2007 рік”, якою було призупинено дію ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” було визнано такою, що не відповідає Конституції України. Зазначена норма Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року і відповідно позивач з цього часу має право на отримання спірної надбавки до пенсії.
З 09.07.2007 року позивач має право на отримання спірної надбавки до пенсії, при цьому пенсія повинна нараховуватися та виплачуватися із урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідними нормами Закону України «Про державний бюджет в Україні на 2007 рік».
Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік ” визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А саме, з 01.01.2008 року – 47 грн.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1–4, 6–22, 24–100 розділу ІІ Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визначено, що ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет – встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п’ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв’язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що ?упинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України“ (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними і положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які діяли з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року, втратили чинність.
З того часу відновили дію положення статті 6 Закону № 2195-ІV у попередній редакції. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ці положення не змінювались.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 31.07. 2010р. включно позивач має право на отримання спірної надбавки до пенсії.
Відповідно до пп. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, Управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 липня 2010 року включно.
Суд також приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині зобов’язання відповідача виплатити спірну надбавку за 2006 рік, оскільки п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006р., який набрав чинності 02.04.2006р., п. 17 ст. 77 виключено. Однак ст. 110 означеного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Враховуючи, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що означена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню.
До того ж позивачем пропущений строк позовної давності. Тому суд приходить до висновку відмовити у задоволенні позову в частині виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 рік.
Суд також приходить до висновку визнати дії управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі неправомірними в частині виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року, не в повному розмірі.
Вимоги позивача про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі у подальшому виплачувати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають змісту законодавства.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати волю законодавчого органу у майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі у подальшому виплачувати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України , стороні , на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати . А тому на користь позивачки із відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі 45 ,50 грн. , сплачені нею як судовий збір та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи .
Керуючись ст.. ст..1 ,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст.ст. 8 , 10, 60, 197, 212-215 ЦПК України суд, -
Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області про стягнення недовиплаченої грошової допомоги задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області щодо невиплати в повному обсязі підвищення до пенсії ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області вчинити дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року включно, з врахуванням раніше виплачених сум за вказаний період .
Стягнути із Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 45, 50 гривень .
В задоволені решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд.
Особи ,які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя О.М.Волкова