Справа № 2-1271/10

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        11 жовтня 2010 року                                     м.Вінниця

Староміський  районний суд  м.Вінниці в складі:  

головуючого судді:                                           Чернюка І.В.,

при секретарі:                                                  Бойко Ю.О.,

з участю позивача                                            ОСОБА_1,

відповідача                                                       ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення,

                                        в с т а н о в и в:

            Позивач ОСОБА_1 звернувся, 15.07.2010 року, в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення. Свої вимоги мотивував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 27.07.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу та зареєстрованого в КП «ВООБТІ» 08.08.2001 року. Згідно довідки виданою МПК «ЖЕК №5» та копії особового рахунку на вказаній житлові площі зареєстрований лише він. Фактично в належній йому квартирі проживає також відповідачка ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 розірвано 01.12.2008 року. Між ним та відповідачкою постійно виникають сварки, непорозуміння. Вони є чужими людьми. Відповідачка не бажає звільняти житло, чинить перешкоди йому в користуванні квартирою. Відповідачка забезпечена житлом, їй належить квартира АДРЕСА_2 Він, як власник, має намір використовувати належне житло на власний розсуд. Просив усунути йому перешкоди в користуванні  належним йому майном спірною квартирою шляхом виселення відповідача ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити за обставин викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що вона перебувала в шлюбі з позивачем. В період шлюбу, мати позивача подарувала йому квартиру по АДРЕСА_1 в якій вони проживали як сім»я. Після розірвання шлюбу, вона продовжує проживати в цій квартирі. На той час вона не оспорювала договір дарування квартири, оскільки боялась що розпадеться їх сім»я. Підтвердила факт, що їй на праві власності належить інша квартира  по АДРЕСА_2. В цій квартирі вона проводить ремонтні роботи.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 27.07.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу та зареєстрованого в КП «ВООБТІ» 08.08.2001 року.

В спірній квартирі зареєстрований лише позивач ОСОБА_1 відповідачка не зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується особовим рахунком до довідкою з МКП «ЖЕК №5».  

Сторони раніше перебували в зареєстрованому шлюбі. Шлюб між сторонами розірвано в органах РАЦС 01.12.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Від шлюбу у сторін є дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимога про її виселення позивачем на заявляється.

Після розірвання шлюбу, відповідачка ОСОБА_2 продовжує проживати в АДРЕСА_1

Стосунки між колишнім подружжям неприязні, між ними постійно виникають сварки, скандали.

Позивач, як власник житлової площі, не може належним чином користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Відповідачкою, з 2008 року по день розгляду справи по суті, не ставилось питання про поділ квартири як спільне майно подружжя. Договір дарування квартири відповідачкою не оспорювався.

Спільне проживання колишнього подружжя в одній квартирі є неможливим.

Відповідачка на бажає звільняти житлову площу.  

Судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 має у приватній власності квартиру АДРЕСА_2. Таким чином відповідач у справі не позбавлена житла, забезпечена житлом. Зазначені обставини підтвердила відповідачка.

Встановленим фактам відповідають правовідносини що виникли з права власності що регулюються Житловим кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до  ст.150 ЖК України, громадянин, який має у приватній власності будинок (квартиру), має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд та має право звернутись в суд про виселення.

          Відповідно до ст.383 ЦК України, власник житлового будинку (квартири) має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї.

         Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні  ним  права користування та розпорядження своїм майном.

    Відповідачка ОСОБА_2 не є членом сім»ї власника ОСОБА_1

         Оскільки право позивача порушено чиненням перешкод в користуванні та розпорядженні власністю відповідачем, то він вправі звернутись в суд за захистом своїх  прав.

         Суд дійшов висновку, що відповідача слід виселити з квартири АДРЕСА_1.

    На підставі зазначеного та  керуючись ст. 150  ЖК України, ст.ст. 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –                              

                                      в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з даного жилого приміщення.

 Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м.Вінниці. Повний текст рішення суду виготовлено 13.10.2010 року.

        Суддя: