Судове рішення #1128426
Справа №2-1269/07

Справа №2-1269/07

РІШЕННЯ

іменем України

 

10 квітня 2007 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді                                                 Решетова В.В.,

при секретарі                                                         Довгої Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат" та Фонду державного майна України (Регіональне відділення по Херсонській області), про визнання права на проживання в жилому приміщенні, -

встановив:

 

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до ВАТ „ХБК", де зазначив, що в квітні 1991 року він разом із дружиною та дочкою відповідно до ордера, виданого трестом „Херсонстрой", вселилися в кімнату №11 (площею 17,5 кв. м.) двокімнатної квартири АДРЕСА_1 В листопаді 1999 року наймач та єдина сусідка сміжної кімнати №10 ОСОБА_2 померла. Оскільки після її смерті кімнату ніхто не зайняв, а балансоутримувач будинку ВАТ „Херсонстрой" (правонаступник тресту „Херсонстрой") нікому її не надав, позивач, керуючись нормами ч. 1 ст. 54 ЖК України, звернувся до його керівництва з клопотанням про надання його сім'ї кімнати №10. ВАТ „Херсонстрой" клопотання задовольнив. В січні 2000 року житловий будинок був переданий керівництвом ВАТ „Херсонстрой" на баланс ВАТ „ХБК". Просить суд прийняти рішення, яким визнати за ним право на проживання в кімнаті №10 житлового АДРЕСА_1

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - ВАТ „ХБК" - позов не визнала і пояснила, що відповідно до ст.129 ЖК України ордер на жилу площу в гуртожитку видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку, ордер є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 03 червня 1986 р. №208 „Про затвердження Примірного положення про гуртожитки", жила площа в гуртожитку надається в порядку черговості, що визначається адміністрацією підприємства, установи, організації та профспілковим комітетом. Жила площа в гуртожитку не підлягає обміну, розділу, бронюванню і здачі в піднайом. Переселення в разі необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету з видачею нового ордера. Просив відмовити позивачу у позові.

Представник відповідача Фонду державного майна України (Регіональне відділення по Херсонській області) пояснив, що відповідно до „Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19,05,99 №908/68, державні органи приватизації, зокрема ФДМУ та його регіональні відділення, здійснюють управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Відповідальність за збереження такого майна несуть господарські товариства, на балансі яких знаходиться це державне майно, відповідно до вимог Закону України „Про власність" та Цивільного Кодексу України, у даному випадку, таким підприємством є ВАТ „ХБК". До передачі на баланс місцевих органів самоврядування житловий фонд залишається в оперативному управлінні підприємства, обслуговується ним та використовується за призначенням.

Закон України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" встановлює, що управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі полягає у виборі державними органами приватизації способу та умов подальшого використання такого майна. Стосовно житлового фонду, способом управління є передача у комунальну власність відповідно до „Порядку передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 06Л1.95 № 891. Листом від 21.12.06 № 04-4685 регіональне відділення звернулося до виконавчого комітету міської ради з пропозицією прийняти житлові будинки та гуртожитки ВАТ „ХБК" до комунальної власності. Тому, відповідно до вищевказаного Порядку передачу має здійснювати балансоутримувач, тобто ВАТ „ХБК". Крім того, регіональне відділення ФДМ України по Херсонській області не перешкоджає позивачеві у користуванні приміщеннями в гуртожитку та не уповноважене вирішувати питання щодо визнання його права проживати у вказаних приміщеннях.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає що позов задоволенню не підлягає з нижченаведених підстав.

Відповідно до рішенням господарського суду Херсонської області від 15.03.2006 р. по справі №14/211-ПН-05 АДРЕСА_1має статус гуртожитку готельного типу.

Судом встановлено, що трестом "Херсонстрой" від 16.04.1991 року ОСОБА_1, видано ордер №669 на право вселення, з сім'єю у складі двох чоловік: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1. Отже, ордер був единою підставою для вселення цих осіб в надане житлове приміщення. Ордер на право вселення в АДРЕСА_2ОСОБА_1 не видавався.

Відповідно до ст. 54 ЖК України, надання жилого приміщення що звільнилося поширюється на квартири, в яких проживають два або більше наймачі, в тому разі якщо звільнилося неізольоване жиле приміщення воно надається наймачеві суміжного приміщення. Наявність того факту, що АДРЕСА_1в м.Херсоні має статус гуртожитку готельного типу виключає застосування ст. 54 ЖК України.

Правила ст. 129 ЖК (5464-10) про те, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу, не означають, що на ці правовідносини поширюються положення ст. 54 ЖК про надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі. Глава 1 розділу III ЖК України про надання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, в якій знаходиться ст. 54 і глава 4 ЖК про користування гуртожитками регулюють не аналогічні правовідносини, і в главі 4 ЖК немає посилань на те, що на правовідносини, які нею регулюються, поширюються норми глави 1 ЖК. Немає підстав й для висновку про їх поширення.

Враховуючи вищенаведене суд, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 54, 128,129 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

 

вирішив:

 

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1до ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат" та до Фонду державного майна України (Регіональне відділення по Херсонській області) про визнання за ним та його неповнолітньою дочкою ОСОБА_4права на проживання в АДРЕСА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.     

  • Номер: 6/623/64/2015
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-1269/2007
  • Суд: Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
  • Суддя: Решетов В.В.
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.07.2015
  • Дата етапу: 03.08.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація