Справа № 2-1731/2010 р.

                           Р І Ш Е Н Н Я

                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 вересня  2010 року                                                     Лубенський міськрайонний суд

          Полтавської області

В складі: головуючого судді – Гудкова С.В.,

        при секретарі – Очередько Н.В.,        

розглянувши  в відкритому судовому засідання в залі суду в м.Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики , -  

                    В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом  до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики . Свій позов мотивувала тим, що у травня 2009 року відповідач позичив у неї 8000 грн., про що написав розписку, де зобов’язався повернути їх до 01.09.2009 року. 15.05.2009 року відповідач знову позичив у неї 11000 грн., які зобов’язався повернути у жовтні 2009 року. Потім він позичив ще 2000 грн. та відстрочив повернення боргу до грудня 2009 року, однак борг до сьогоднішнього дня так  і не повернув, у зв’язку з чим вона змушена звертатись до суду.

    Позивач прохає  стягнути на свою користь з ОСОБА_2 борг за договором позики в розмірі 21000 грн., 210 грн. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 1000 грн. витрат на юридичну допомогу.

    В судовому засіданні позивач свій позов підтримала, прохав його задовольнити.

    Відповідач позов визнав частково, пояснивши, що чоловіку позивачки він віддав в рахунок погашення боргу 4000 грн.

    Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає , що позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що у травня 2009 року відповідач позичив у позивача 8000 грн., про що написав розписку, де зобов’язався повернути їх до 01.09.2009 року. 15.05.2009 року відповідач знову позичив у неї 11000 грн., які зобов’язався повернути у жовтні 2009 року. Потім він позичив ще 2000 грн. та відстрочив повернення боргу до грудня 2009 року, однак борг, на момент розгляду справи в суді, так  і не повернув .

    Обставини складання договорів позики між сторона на загальну суму 21000 грн. підтверджується відповідними розписками (с.с.6), про що не заперечував в судовому засіданні відповідач .

    Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона  (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

    Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Враховуючи вищевикладені норми, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути в примусовому порядку кошти в розмірі 21000 грн. в рахунок погашення боргу по договору позики.

    Суд не бере до уваги повернення відповідачем коштів в розмірі 4000 грн. чоловіку позивачки, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що відповідач у останнього брав у борг солярку на загальну суму 4000 грн., які він і повернув . Отже, позивачка від відповідача в рахунок погашення боргу за договорами позики взагалі нічого не отримувала .

    Суд також вважає, що з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України, слід стягнути 210 грн. судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 1000 грн. витрат на юридичну допомогу .

Керуючись ст.ст. 526, 1046 ЦК України , ст.ст.10, 15, 60, 212, 213, 214, 367 ЦПК України, -

                                                                  В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21000 гривень заборгованості за договорами позики, 210 гривень судового збору, 120 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи, 1000 гривень витрат на юридичну допомогу, а всього 22330 гривень.  

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий                                                                                     С.В.Гудков