Справа № 2-1241/10р                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 вересня  2010  року                                                               Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                               Полтавської області

в складі : головуючого судді – Гудкова С.В.

при секретарі – Яценко Л.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дільничного інспектора Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2, Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області, Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області, Державного казначейства України, третя особа Лубенська міжрайонна прокуратура про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання , -

                    В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до колишнього дільничного інспектора Лубенського МВ ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання . Свій позов мотивував тим, що 28 вересня 2009 року близько 13 години без його дозволу до нього на подвір'я зайшло дві особи, одна з них працівник міліції - дільничний інспектор ОСОБА_2, інша особа була вдягнена в цивільний одяг, посвідчення, що вони є працівниками міліції йому ніхто не надав, представиться також ніхто не побажав .

Без будь-яких пояснень і надання відповідних документів, його вирішили силоміць везти до міліції. Для транспортування до відділку йому заламали руки та наділи кайдани. Весь шлях до міста везли по селах Пуленці, Михнівці, В.В'язівок також в кайданах і не зняли навіть і тоді коли застосовували до нього фізичні знущання, які виражалися в побоях, принижували його, як людину, перед батьками дільничного, які теж були в автомобілі.

Транспортування до міста у відділок та знущання над ним продовжувалися близько 3-х годин. І весь цей час дільничний "видумував йому якусь статтю" і вирішив сфабрикувати злісну непокору працівникам міліції, що виражалася у його проханні переодягнутися та зачинити свій будинок, на що він отримав категоричну відмову.

В Лубенській міліції його тримали в 109 кабінеті, скільки годин там пробув він не пам'ятає так, як весь цей час дільничний ОСОБА_2 знущався над ним, постійно бив викрикуючи йому образливі слова типу "ось тобі за демократію", " ось тобі за совєтську власть". Бив його так, що, він не зміг терпіти такого фізичного болю, і тому сходив у нужник під себе. Після всього цього, йому дали щось підписати, він почав опиратися, але його знову почали залякувати без будь-яких пояснень дільничного.

Близько сімнадцятої години його в такому фізичному та моральному стані в кайданах повели вулицями до приміщення суду. Судом 28.09.2009 року було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за злісну непокору працівникам міліції у вигляді штрафу в сумі 136 гривень, хоча суддя, який приймав рішення звернув увагу представників міліції на те, що чого він знаходиться в кайданах в судовому засіданні і чому так від нього воняє, на що він сказав, що його били і знущалися над ним.

 У подальшому, постанова Лубенського міськрайонного суду від 28 09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП та накладення штрафу була скасована. Провадження по справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З судового засідання, його не відпустили ,а знову в кайданах повели вулицями до відділу міліції і знову в той самий 109 кабінет, де продовжувалися знущання над ним до того часу поки за ним не приїхали родичі, лише тоді його відпустили.

29 вересня 2009 року він не зміг піднятися з ліжка від побоїв, а 30 вересня 2009 року позивач звернувся до Лубенського СМЕ ГУОЗ для судово-медичного обстеження.

    Позивач прохає стягнути з дільничного інспектора Лубенського МВ ОСОБА_2 на свою користь завдану йому моральну шкоду в розмірі 1600 гривень.

    В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позов підтримали, прохали його задовольнити .

    08.06.2010 року ухвалою суду по справі залучено в якості співвідповідачів УМВС України в Полтавській області, Лубенський МВ УМВС України в Полтавській області, Держане казначейство України.

    Представники відповідачів УМВС України в Полтавській області, Лубенський МВ УМВС України в Полтавській області та третьої особи Лубенська міжрайонна прокуратура в судові засідання не з”явилися, про час, місце розгляду справи були повідомлені завчасно, належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні розписки та поштові повідомлення .

    Представник Державного казначейства України в судове засідання не з”явився, надіслав суду свої заперечення з проханням проводити розгляд справи без його участі.

    Відповідачу ОСОБА_2, який на момент розгляду справи в суді, згідно постанови Лубенського міськрайонного суду від 24.06.2010 року (а.с.65) перебуває під вартою, відповідно до ч.6 ст.76 ЦПК України,  адміністрацією СІЗО  було вручено позовну заяву разом з додатками до неї та повістку (а.с.38, 40, 41), але відповідач суду свої письмові пояснення з приводу позовних вимог не надав.

    Суд, заслухавши позивача, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч.1 ст.1176 ЦК України,  шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання ,  незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт,  відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

    Згідно ч.2, 3 ст.25 Закону України “Про міліцію”, при порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов”язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитись.

    Частина 4 статті 61 ЦПК України, визначає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов”язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

    З постанови судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області від 29.10.2009 року (а.с.6) вбачається, що 28.09.2009 року близько 13 години в двір господарства в с.Ісківці Лубенського району, власником якого є ОСОБА_1, зайшов дільничний інспектор Лубенського МВ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 та особа в цивільному одязі, яка також була працівником міліції, та стали без будь-яких пояснень, вимагати від ОСОБА_1 їхати з ними до Лубенського МВ.

    На дану пропозицію ОСОБА_1 погодився, але з умовою, що він переодягнеться в чистий одяг та закриє будинок. З даними умовами не погодились працівники міліції та застосувавши спецзасоби посадили ОСОБА_1 в автомобіль та доставили до міліції.

    Будь-якого протоколу про вчинення іншого адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1, крім протоколу за ст.185 КУпАП в міліції не складалось, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про підстави необхідності доставки ОСОБА_1 до міліції, що не свідчить про законність вимог працівників міліції , так як ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, є людиною похилого віку, знаходився в своєму власному господарстві і прохав дозволити йому виконати певні необхідні дії на збереження свого майна, які не розцінюються як злісна непокора.

    Вищезазначеною постановою Апеляційного суду Полтавської області постанова судді Лубенського міськрайонного суду від 28.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. – скасована та справу провадженням закрито, у зв”язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Таким чином з постанови Апеляційного суду Полтавської області від 29.10.2009 року вбачається, що дії інспектора Лубенського МВ ОСОБА_2 щодо затримання та доставки позивача до Лубенського МВ з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, застосування відносно останнього спецзасобів, доставка ОСОБА_1 до суду, а потім знову до міськрайвідділу є незаконними.

Крім цього, судом встановлено, що під час доставки позивача  з його помешкання до міськрайвідділу, в автомобілі, ОСОБА_2 наносив декілька ударів гумовим  кийком по лівому плечу ОСОБА_1 Дані обставини підтверджуються показами самого ОСОБА_1 та показами свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що коли працівники міліції зупинились біля її двору, то вона побачила в автомобілі ОСОБА_1, який плакав і казав, що його побив дільничний, увечері вона бачила на потерпілому тілесні ушкодження. Також дана обставина підтверджується актом судово-медичного дослідження № 424 від 02.10.2009 року (а.с.7).

Під час перебування позивача в міськрайвідділі в 109 кабінеті, ОСОБА_2 знову наносив удари гумовим кийком по ногах та руках, лівому плечу ОСОБА_1. Дані обставини підтверджуються показами самого ОСОБА_1, показами свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що коли працівники міліції доставили ОСОБА_1 до суду в наручниках, то її чоловік висловлював скарги про те, що його в міліції побив ОСОБА_2, вдома вона побачила чисельні синці на ногах, сідницях, спині, руках свого чоловіка, ОСОБА_1 довго лікувався . Показами свідка ОСОБА_8, який пояснив, що він 28.09.2009 року увечері забирав батька з міськрайвідділу . В 109 кабінеті знаходився його батько, який рукою показав на ОСОБА_2 і пояснив, що його побив цей працівник міліції. Батько від тілесних ушкоджень ледве дійшов до автомобіля, на якому він відвіз останнього додому . У батька були синці на руках, ногах, плечах.

З акту судово-медичного обстеження від 02.10.2009 року (а.с.7) вбачається, що у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді синців лівого колінного суглобу, лівого стегна, лівого плеча, саден лівого та правого наколінника, які могли утворитись від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний строк та при вказаних обставинах і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров”я .

Вищезазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, застосовував до ОСОБА_1 недозволені методи дізнання, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкоження.

Суд вважає, що незаконними діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у перенесені позивачем фізичного болю, приниження, втрати почуття честі та гідності, душевних переживань, нервового стресу . Суд погоджується з заявленою позивачем сумою відшкодування моральної шкоди в розмірі 1600 грн. і вважає, що її слід стягнути з УМВС України в Полтавській області, оскільки дільничний інспектор ОСОБА_2 перебував на момент вчинення неправомірних дій на службі саме в органах внутрішніх справ і вчинив ці неправомірні дії у зв”язку з виконанням своїх службових обов”язків,  а тому, відповідно до ч.1 ст.1176 ЦК України, ч.2, 3 ст.25 Закону України “Про міліцію” моральну шкоду повинна відшкодовувати держава в особі УМВС України в Полтавській області, де і перебував на службі ОСОБА_2

Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України слід стягнути з УМВС України в Полтавській області на користь держави, оскільки позивач при подачі позову був звільнений від сплати судових витрат .

Враховуючи вищевикладені обставини, керуючись ч.1 ст.1176 ЦК України, ч.2, 3 ст.25 Закону України “Про міліцію” , ст.ст.10, 15, 60, 130, 212, 213, 214 ЦПК України,  –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити .

Стягнути з Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 1600 гривень моральної шкоди.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області, Державного казначейства України – відмовити.

 Стягнути з Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області на користь держави судовий збір в розмірі 17 гривень та 37 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення..

Суддя Лубенського міськрайоного суду:                                                       С.В.Гудков