Справа № 2-1356

                           2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року                         смт. Станиця Луганська

    Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

        Головуючого     - судді                           Соболєва Є.О.

        при секретарі                             Сухаревській Н.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з  ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини -  доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що їх донька народилася під час перебування сторін у шлюбі, її батьком є відповідач.

Дитина знаходиться на утриманні позивачки, відповідач проживає окремо,  вихованням дитини не займається, добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча є цілком здоровою та працездатною людиною.

Відповідач інших дітей не має, інших утримань з нього не провадиться.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, відповідач позов визнав,  був не проти його задоволення.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, якій підлягає задоволенню, оскільки відповідач позов визнав та відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів повинен визначатись судом з урахуванням обставин, наведених у ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, який не може бути меншим ніж це встановлено частиною 2 цієї статті.

З пояснень відповідача судом встановлено, що він більше дітей не має, інших утримань по виконавчих документах з нього не провадиться.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 26 травня 2006 року підтверджується факт, що позивачка розірвала шлюб з відповідачем.

Свідоцтвом про народження дитини підтверджується факт, що її батьком є відповідач.

Довідка про стан родини позивачки свідчить про те, що дитина знаходиться на її утриманні.

Аналізуючи наведені докази та встановлені факти, а також враховуючи те, що відповідач позов визнав суд не сумнівається в обґрунтованості позову, тому його слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 180, 181 ч.3, 182, 184 Сімейного кодексу України ст.ст. 209, 212-215, 217, ч. 2 ст. 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Луганська, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на утримання дитини –  доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 червня 2010 року до досягнення повноліття дитиною.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір, визначений ДКМУ «Про державне мито», в розмірі 51 гривні та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп.

Рішення в частині стягування аліментів з відповідача підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка може бути подана до Станично-Луганського суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий: