КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2010 року Справа № 2а-1614/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.,
при секретарі –Сириці І.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача –ОСОБА_2,
представника відповідача –Кривошея А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням доповнення позовних вимог, просить визнати незаконним та скасувати п.1 резолютивної частини наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 20.04.2010р. №375 про звільнення його з органів внутрішніх справ; визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 05.05.2010р. №183 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а також поновити його на займаній посаді міліціонера –водія Знам’янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області зі спеціальним званням „сержант міліції” та зі збереженням вислуги років.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі за текстом –управління МВС України в Кіровоградській області) від 20.04.2010р. №375 його, за ігнорування вимог п.3.7 наказу МВС України від 26.03.2010р. №90, що призвело до порушення транспортної дисципліни і виявилось у керуванні службовим автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння, звільнено з органів внутрішніх справ.
Даний наказ вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вимоги п.3.7 наказу МВС України від 26.03.2010р. №90 ним порушено не було, з тих підстав, що 02 квітня 2010 року він керував службовим автомобілем ВАЗ 2123, державний номер, 0237 не в стані алкогольного сп’яніння, про що свідчить висновок лікаря Знам’янської центральної районної лікарні щодо результатів медичного огляду, який ним здійснено 02.04.2010р. о.16 год. 30 хв..
Крім того, посилається на те, що копію протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником ДАІ управління МВС України в Кіровоградській області, в якому містились підписи невідомих йому свідків, він отримав, перебуваючи на роботі. Хоча, при складанні даного протоколу ніяких свідків не було. Пояснення в нього при складанні протоколу не відбиралось, а писав він їх теж на робочому місці.
Також, позивач вважає незаконним наказ УМВС України в Кіровоградській області №183 о/с від 05.05.2010 року, оскільки службового розслідування проведено не було, він був позбавлений права надати пояснення та документи.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на правомірність прийняття оскаржуваних наказів. Оскільки, 02.04.2010р. близько 15:00 год. по вул. Фрунзе в м. Знамянка, у присутності свідків, ОСОБА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_2, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху України було складено протокол у відношенні позивача серії ВА 108490 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, у якому вказано, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та експрес-тесту контролю тверезості відмовився.
Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості, свідомого ігнорування ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, вимог МВС України та УМВС в області щодо безумовного дотримання транспортної дисципліни, недопущення надзвичайних подій на транспорті, хибного уявлення про пріоритет над іншими учасниками дорожнього руху.
Крім того, посилався на те, що ОСОБА_1 у своєму письмовому поясненні зазначив, що алкогольні напоїв вживав 01.04.2010р. на дні народження своєї сестри, а дане грубе порушення транспортної дисципліни скоїв, усвідомлюючи усі наслідки, при цьому від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків відмовився.
До того ж, представник відповідача наполягає на застосуванні наслідків пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 05.05.2010р. №183 про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а також поновлення позивача на займаній посаді, оскільки позивач ознайомлений з наказом від 05.05.2010р. №183 про звільнення його з органів внутрішніх справ та 05.05.2010р. отримав трудову книжку, а до суду з даними позовними вимогами звернувся лише 28.09.2010р., тобто з пропущенням встановленого строку звернення до адміністративного суду.
Суд, вислухавши доводи позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба –це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України “Про державну службу”. Згідно з вимогами ст.9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.
Законодавством врегульовано питання, пов’язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними законами, до яких, зокрема, відносяться Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991р. №114 (далі за текстом –Положення), Законом України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22.02.2006р. №3460-ІV (далі за текстом –Закон №3460-ІV).
Судом встановлено, що позивач з 28.05.1999р. проходив службу в органах МВС України. Працював на посаді міліціонера-водія сектору ресурсного забезпечення Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, спеціальне звання „сержант міліції” відноситься до звання такої категорії осіб, як молодший начальницький склад, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ і порядок проходження служби яких регламентується цим Положенням.
Позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ, мав спеціальне звання сержант міліції й належав до осіб молодшого начальницького складу.
Особливості проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, їх права і обов’язки встановлені зазначеним Положенням.
З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області від 20.04.2010 року № 375 “Про порушення службової і транспортної дисципліни ОСОБА_1 та його покарання”, а саме п.1 наказу, позивача за ігнорування вимог п.3.7 наказу МВС України від 26.03.2010р. №90, що призвело до порушення транспортної дисципліни і виявилось у керуванні службовим автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ (а.с.12).
Наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області від 05.05.2010 року № 183 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ з посади міліціонера –водія Знам’янського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області на підстав?і пункту п.63 “є”(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 5 травня 2010 року (а. с.62).
Підставою для винесення вказаного наказу стали: атестаційний лист, подання про звільнення, наказ УМВС України в Кіровоградській області від 20.04.2010 р. № 375.
Відповідно до ст.14 Закону №3460-ІV з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
Згідно ч.1 ст.4 Закону №3460-ІV формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати є наказ.
Доказів видання начальником управління МВС України в Кіровоградській області наказу про призначення службового розслідування стосовно факту порушення 02.04.2010р. ОСОБА_1 транспортної дисципліни відповідачем суду не надано, як і не надано доказів існування даного наказу.
Частиною 5 статті 14 Закону №3460-ІV встановлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
В судовому засіданні позивач пояснив, що ніякого службового розслідування стосовно факту порушення ним 02.04.2010р. транспортної дисципліни відповідачем не проведено, від нього пояснення з цього приводу не відбирались. Лише в той же день, коли йому на роботу привезли протокол про адміністративне правопорушення, щоб він підписав, його змусили писати пояснення та погоджуватися на все.
На підтвердження проведення управлінням МВС України в Кіровоградській області службового розслідування стосовно факту порушення позивачем 02.04.2010р. транспортної дисципліни, представником відповідача надано суду висновок за матеріалами службового розслідування факту порушення позивачем транспортної дисципліни від 20.04.2010р. (а.с.30-31).
Згідно даного висновку 02.04.2010р. близько 15:00 год. оперативно-профілактичною групою управління МВС України в Кіровоградській області проведено на території Знам’янського району заходи з виявлення та профілактики порушень транспортної дисципліни серед працівників органів внутрішніх справ Кіровоградської області.
Близько 15:00 год. під час патрулювання по вулиці Фрунзе м.Знам’янка працівником ДАІ був помічений автомобіль ВАЗ 21230 д.н.з. 12 0237, за кермом якого у форменому одязі перебував працівник міліції ОСОБА_1. Працівник ДПС, виявивши від позивача запах алкоголю, запропонував останньому проїхати до Знам'янської центральної районної лікарні для проходження медичного огляду на встановлення факту вживання алкоголю, однак ОСОБА_1 від процедури огляду відмовився. Після чого, працівниками ДПС, на підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, було складено протокол відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, у якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та експрес-тесту контролю тверезості відмовився (а.с.11).
В судовому засіданні позивач пояснив, що відмовився від проходження медичного огляду з тих підстав, що на час перевірки він перебував у складі конвою. Зазначені обставини підтверджуються витягом з журналу наказів на конвоювання Знам’янського міського відділу управління МВС України в Кіровоградській області (а.с.6-7).
Відповідно до оскаржуваного наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 20.04.2010р. №375 про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, у своєму письмовому поясненні відповідальний по міськвідділу від керівництва, заступник начальника відділу з кадрового забезпечення Знам’янського міського відділу управління МВС України в Кіровоградській області вказала, що під час ранкового інструктажу, який проводив начальник Знам’янського міського відділу УМВС України в області, вона не відчула від ОСОБА_1 запаху алкоголю (а.с.12).
Крім того, позивачем надано суду висновок Знам’янської центральної районної лікарні щодо результатів медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено, що при огляді ОСОБА_1 02.04.2010р. о 16:30 год. ознак сп’яніння не виявлено (тверезий) (а.с.10).
Обґрунтовуючи незаконність звільнення, позивач в судовому засіданні посилається на наявність постанови Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі №3-948/10 від 28.05.2010р., якою провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.25).
Згідно із ч.1 ст.25 Закону України „Про міліцію” працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 2 Закону №3460-ІV дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 12 Закону №3460-ІV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
За правилами ст. 16 Закону №3460-ІV дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Судом встановлено, що наказ №183 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ винесено начальником управління МВС України в Кіровоградській області 05.05.2010р., тобто до розгляду судом справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.
Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного наказу були обставини, що повністю охоплювалися предметом справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то, на думку суду, прийняття відповідачем вказаного наказу було передчасним і таким, що суперечило порядку та строку накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для тверджень, що знайшли відображення в оскаржуваних наказах про звільнення позивача та висновку службового розслідування, які були підставами для їх прийняття, про перебування ОСОБА_1 близько 15:00 год. 02.04.2010р. під час керування службовим автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.
Згідно з ч.10 ст.14 Закону №3460-ІV при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Отже, звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни як вид дисциплінарного стягнення передбачено п.8 ч.1 ст.12 Закону №3460-ІV та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду представниками відповідача не доведено чому до позивача було застосовано крайній захід дисциплінарного стягнення, в чому полягає тяжкість проступку, вчиненого позивачем, та заподіяна ним шкода. Співмірність вчиненого проступку застосованому покаранню. Також, суд дійшов висновку про те, що представником відповідача, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних наказів.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності наказів управління МВС України в Кіровоградській області від 20.04.2010р. №375 та від 05.05.2010р. №183 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ та необхідність, для повного захисту його порушених прав, поновлення на службі в органах внутрішніх справ.
Що стосується вимоги позивача про поновлення на посаді зі спеціальним званням сержант міліції, то в цій частині необхідно відмовити, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 був позбавлений спеціального звання суду не надано.
В судовому засіданні представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу начальника управління МВС України в Кіровоградській області від 05.05.2010р. №183 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а також поновлення позивача на займаній посаді.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відносини, з приводу яких ОСОБА_1 подано адміністративний позов, пов’язані з проходженням публічної служби.
Судом встановлено, що з позовними вимогами щодо визнання незаконним та скасування п.1 резолютивної частини наказу начальника управління МВС України в Кіровоградській області від 20.04.2010р. №375 про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, позивач звернувся 13.05.2010р., про що свідчить штемпель на поштовому конверті, надісланому позивачем на адресу суду (а.с.13), тобто, в межах встановленого строку звернення до суду.
28 вересня 2010 року позивач, в судовому засіданні, доповнив позовні вимоги та просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 05.05.2010р. №183 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а також поновити його на займаній посаді міліціонера –водія Знам’янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області зі спеціальним званням „сержант міліції” та зі збереженням вислуги років.
Враховуючи те, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу начальника управління МВС України в Кіровоградській області від 05.05.2010р. №183 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а також поновлення позивача на займаній посаді є похідними від первинних позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування п.1 резолютивної частини наказу начальника управління МВС України в Кіровоградській області від 20.04.2010р. №375, з якими позивач звернувся до суду в межах встановленого строку звернення, та зазначений наказ став підставою для прийняття наказу №183 о/с від 05.05.2010р., суд не погоджується з твердженням представника відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог - визнання незаконним та скасування наказу начальника управління МВС України в Кіровоградській області від 05.05.2010р. №183 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а також поновлення позивача на займаній посаді.
Постанова суду в частині поновлення позивача на посаді підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати п.1 наказу № 375 від 20 квітня 2010 року УМВС України в Кіровоградській області „Про порушення службової і транспортної дисципліни ОСОБА_1 та його покарання” щодо звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1.
Визнати неправомірним та скасувати наказ №183 о/с від 05 травня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів МВС за п. 63 „є” (за порушення дисципліни) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді міліціонера-водія сектору ресурсного забезпечення Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп..
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді міліціонера-водія сектору ресурсного забезпечення Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена у повному обсязі 04 жовтня 2010 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М.Кармазина