КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2010 року Справа № 2а-2248/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.
при секретарі –Сириці І.О.,
за участю:
представників позивача: Домантович А.М., Бегарука О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Державного підприємства „Дирекція Криворізького гірничо–збагачувального комбінату окислених руд” до відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції про поновлення строку для подання адміністративного позову, визнання неправомірними дій, визнання нечинними та скасування постанов,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк для подання адміністративного позову; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Стеблини Олександра Васильовича при винесенні постанови б/н від 03.11.2008р., та постанови б/н від 29.01.2010р.; визнати нечинними та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції б/н від 03.11.2008р. про стягнення з ДП „Дирекція Криворізького гірничо –збагачувального комбінату окислених руд” виконавчого збору у розмірі 5730 грн. 94 коп., б/н від 29.01.2010р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови б/н від 03.11.2008р. та постанови б/н від 10.03.2010р. про перевірку виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.02.2010р. на адресу Державного підприємства „Дирекція Криворізького гірничо–збагачувального комбінату окислених руд” надійшла постанова б/н від 29.01.2010 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови б/н від 03.11.2008 р. про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 5730 грн. 94 коп. за примусове виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду за виконавчим листом №2а-616 від 01.10.2008р. про стягнення з ДП «Дирекція КГЗКОР»на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Долинському районі заборгованості в сумі 57309 грн. 41 коп. Позивач зазначає, що стягнення виконавчого збору є безпідставним, оскільки грошові кошти зазначені у постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №2а-616 від 05.09.2008р. він добровільно сплатив 07.08.2008 р. в сумі 7300 грн., 09.09.2008р. в сумі 14065 грн. та залишок разом з поточними платежами 09.10.2008 р. в сумі 50000 грн. До того ж позивач зазначає, що до даного часу на його адресу не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-616.
Крім того, позивач зазначає, що 25.04.2008р. ухвалою господарського суду Кіровоградської області по справі №05-01/184/6-12а/10 було поновлено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” зумовлює обов’язкове зупинення виконавчого провадження.
Також позивач просить поновити строк на звернення до суду, який пропущений з поважних причин, оскільки постанови, що оскаржуються надійшли на його адресу з порушенням термінів та не погоджуючись з даними постановами звернувся до Долинського районного суду зі скаргою на дії державного виконавця Стеблини О.В..
19.05.2010р. на адресу ДП «Дирекція КГЗКОР»надійшла ухвала Долинського районного суду від 05.05.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. 20.05.2010р. позивач звернувся до Кіровоградського окружного суду з адміністративним позовом, але ухвалою від 25.05.2010р. позов йому було повернуто.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі із зазначених підстав.
Представник відповідача в судові засідання, призначені на 14.07.2010р., 04.08.2010р. та 10.09.2010р., не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.39, 45, 52). Причини неявки суду не повідомив, правом подання письмових пояснень, заперечень по суті позовних вимог не скористався.
Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.181 КАС України –позовна заява з приводу оскарження рішень (дій, бездіяльності) державної виконавчої служби може бути подана до адміністративного суду не пізніше 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод, інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови державного виконавця №б/н від 03.11.2008р. та № б/н від 29.01.2010р. надійшли на адресу позивача лише 19.02.2010р. (а.с.24).
Після отримання оскаржуваних постанов позивач 01.03.2010 р. звернувся до керівника відповідача зі скаргою на дії державного виконавця (а.с.26).
Постановою про перевірку виконавчого провадження від 10.03.2010р. в задоволенні скарги було відмовлено (а.с.28) та дана постанова отримана позивачем 15.04.2010р. (а.с.27).
23.04.2010 року позивач звернувся до Долинського районного суду зі скаргою на дії державного виконавця Стеблини О.В. та 19.05.2010р. на адресу ДП «Дирекція КГЗКОР»надійшла ухвала Долинського районного суду від 05.05.2010р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. 20.05.2010р. позивач звернувся до Кіровоградського окружного суду з адміністративним позовом, але ухвалою від 25.05.2010р. позов йому було повернуто.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що строк на звернення до адміністративного суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Відповідно до п.19 ч.2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Відповідно до ст.24 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Згідно ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Статтею 46 вказаного Закону передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Згідно п.8 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
05 вересня 2009 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №2а-616 прийнято рішення про стягнення з ДП «Дирекція КГЗКОР»на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Долинському районі заборгованості за страховими внесками в сумі 57309 грн. 41 коп. З метою примусового виконання даної постанови суду 01.10.2008р. видано виконавчий лист №2а-616, який було передано для примусового виконання до відповідача.
14 жовтня 2008 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження згідно ухвали господарського суду Кіровоградської області №05-01/184/6-12а/10 від 25.04.2008р., у зв’язку з поновленням провадження у справі про банкрутство, яка отримана позивачем лише 22.06.2009 р. за вх.№01/463 (а.с.21). Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови суду за виконавчим листом №2а-616 виданого 01.10.2008р. Кіровоградським окружним адміністративним судом, позивачу взагалі не направлялася.
03 листопада 2008 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5730,94грн. (а.с.22). Постановою державного виконавця від 29.01.2010р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №б/н від 03.11.2008р. про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5730,94грн. Дані постанови надійшли на адресу позивача лише 19.02.2010р. за вх. №01/169 (а.с.24).
Після отримання оскаржуваних постанов позивач звернувся до керівника відповідача зі скаргою на дії державного виконавця (а.с.26).
Постановою про перевірку виконавчого провадження від 10.03.2010р. в задоволенні скарги було відмовлено (а.с.28).
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” необхідними передумовами для стягнення виконавчого збору є невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання та наявність фактично вжитих державним виконавцем заходів з примусового виконання рішення, наслідком яких є стягнення суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
В даному випадку винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 03.11.2008р. та від 29.01.2010 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 03.11.2008р. є безпідставним, а дії державного виконавця по стягненню виконавчого збору суперечать положенням ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки суму заборгованості позивач сплатив в добровільному порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №390 від 07.08.2008р., №429 від 09.09.2008р. та №470 від 09.10.2008 р. (а.с.18,19,20).
Крім того, відповідно до ст.4 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Представником відповідача не надано доказів, які б свідчили про вжиття заходів з примусового виконання постанови суду за виконавчим листом №2а-616 виданим 01.10.2008р. наслідком якої стало стягнення 57309,41 грн..
Більше того, державний виконавець з об’єктивних причин не міг вживати заходів з примусового виконання рішення, оскільки виконавче провадження було зупинено у зв’язку з поновленням провадження у справі про банкрутство позивача на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області №05-01/184/6-12а/10 від 25.04.2008р. (а.с.21, 16-17).
При цьому державний виконавець приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору в порушення вимог ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” не пересвідчився чи отримана позивачем копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України дії відповідача щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження, дійшов висновку, що вони вчиненні не у спосіб передбачений Законом України “Про виконавче провадження” та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказані дії підлягають визнанню неправомірними, а постанови №б/н від 03.11.2008 р. про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 5730, 94 грн. та №б/н від 29.01.2010р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №б/н від 03.11.2008 року підлягають скасуванню.
Вимога позивача про визнання нечинною та скасування постанови б/н від 10.03.2010р. про перевірку виконавчого провадження задоволенню не підлягає враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до чч.1 та 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Позивачем в порушення вказаних норм КАС України не наведено доводів та не зазначено жодного доказу на обґрунтування вимоги про скасування постанови від 10.03.2010р. При цьому суд враховує, що прийняття вказаної постанови не позбавило позивача можливості звернення до суду з позовом про відновлення порушеного права.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Стеблини О.В. при винесені постанов №б/н від 03.11.2008 року про стягнення виконавчого збору та №б/н від 29.01.2010 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №б/н від 03.11.2008 року.
Визнати нечинною та скасувати видану відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції постанову №б/н від 03.11.2008 року про стягнення з Державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" виконавчого збору у розмірі 5730 грн. (п’ять тисяч сімсот тридцять) грн. 94 коп.
Визнати нечинною та скасувати видану відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції постанову №б/н від 29.01.2010 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №б/н від 03.11.2008 року.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Дирекція Криворізького гірничо–збагачувального комбінату окислених руд” судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп..
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 15.09.2010р.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина