КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2010 року Справа № 2а-2689/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.
при секретарі –Сириці І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення вимог п.2 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування”, відповідачем більше одного року не подано до органу державної податкової інспекції податкову звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
В судове засідання представник позивача не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі (а.с.16).
Відповідач в судове засідання не з’явився.
Судом на адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-8) та у довідці обласного адресного бюро (а.с.4), рекомендованими листами із зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення неодноразово направлялись повістки про виклик до суду відповідача, які повернуті поштовим відділенням на адресу суду (а.с.14).
Відповідно до ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою –підприємцем.
Враховуючи викладене, відповідач вважається повідомленим належним чином.
Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII (далі за текстом –Закон №509-XII) контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів покладено на податкові інспекції.
Права органів державної податкової інспекції закріплені ст.11 Закону №509-XII, зокрема, п.17 ч.1 цієї статті встановлює право державної податкової інспекції звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідний обов’язок закріплює і ч.1 ст.13 Закону України №509-XII, відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Таким чином, законодавством надано право державній податковій інспекції на звернення до суду з адміністративним позовом про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 11.04.2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців за №5194969 (а.с.7-8) та взятий на податковий облік 11.04.2006р. (а.с.6).
Згідно акту Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції №24/17-2-45 від 10.06.2010р. відповідач податкову звітність до ДПІ не подає з моменту реєстрації та немає заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (а.с.3).
Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, ст.67 Конституції України встановлює, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Статтею 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (далі за текстом –Закон №1251-ХІІ) встановлено обов’язок платників податків і зборів (обов’язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15.05.2003р. №775-IV (далі за текстом –Закон №775-IV) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно –правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб –підприємців.
Пунктом 1 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цим Кодексом –за рішенням суду.
Відповідно до п.1 ст.247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону. До нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації.
Згідно ст.46 Закону №775-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця крім іншого проводиться у разі: постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, у тому числі, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що відповідач з моменту державної реєстрації не звітує до податкових органів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону №775-IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи –підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Отже, копія постанови, в день набрання нею законної сили, має бути направлена Державному реєстратору Кіровоградської міської ради.
Згідно п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р. №7-93 Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності –задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця – ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1).
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити Державному реєстратору Кіровоградської міської ради для виконання вимог ст.49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено –15.09.2010р.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина