Судове рішення #11279700

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1700/2010р.         Головуючий у першій

                                      інстанції Шкірай М.І.

Категорія 57                               Доповідач в апеляційній

                                      інстанції Зотов В.С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 року  колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого      -  Водяхіної Л.М.,

суддів           -  Зотова В.С., Сундукова В.С.,

при секретарі         -  Липченко І.В.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському  районі м.Севастополя на постанову Балаклавського  районного суду м.Севастополя від 07 жовтня 2009 року , по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”, -

В С Т А Н О В И Л А :

 

      18.08.2009р . позивач звернулась  до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя  та посилаючись на положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», просив стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.

Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 07 жовтня 2009 року  позов задоволено частково. На  Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі міста Севастополя покладено зобов’язання нарахувати та виплатити призначену позивачу пенсію відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05. 2008 року по 31.12.2008 року.

В іншій частині позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову суду скасувати, як таку, що постановлена при неправильному застосуванні судом норм матеріального права та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

      Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи, що позивач є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".    

      Відповідно до ч.6, ч.3 цього Закону, дітям війни пенсії або грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік...", яким зупинена дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується сторонами , відповідач фактично виплачував позивачу на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» щомісячну державну соціальну допомогу не в повному обсязі, а саме - у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Однак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при виплаті підвищення до пенсії дітям війни, відповідач повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України, а Законом України «Про соціальний захист дітей війни», та відповідно до ст. 6 вказаного Закону мав нарахувати та виплатити позивачу пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд правильно оцінив викладене, однак не оцінив ту обставину, що позивач  звернувся до суду з позивом лише 18.08.2009р . , тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, та не надав доказів поважності причин пропуску строку.

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку, про те, що невиплачена частина підвищення до пенсії у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком підлягає стягненню за період з 18.08.2009р. по 31.12.2008 р.

       На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним та обґрунтованим, і на підставі ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні.

      Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

   

 В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському  районі м.Севастополя на постанову Балаклавського  районного суду м.Севастополя – задовольнити частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

   Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському  районі м.Севастополя провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_3 пенсії за період з 18.08.2009 року до 31.12.2008 рік.

    Стягнути з місцевого бюджету Балаклавського району м. Севастополя на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 8,50 грн.      

В решті  частині   позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий :             /підпис/               Л.М. Водяхіна

Судді:                 /підпис/               В.С. Зотов

                       /підпис/                  В.М. Сундуков

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду                            В.С. Зотов

      міста Севастополя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація