ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 вересня 2010 року                               м. Київ                                        Н-371/10

Колегія судді Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Кравченко О.О., Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд  Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Президента України про зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди, -

встановив :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Президента України про зобов’язання забезпечити виконання ст.. 41 Конституції України в частині відшкодування вартості примусово відчуженої власності в сумі 650 000 грн.; відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000,00 грн.; зобов’язання доручити Обухівській РДА Київської області виділити рівноцінну земельну ділянку із земель запасу у межах Підгірської сільської ради Обухівського району Київської області.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2008 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2008 року - відмовлено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2008 року скасовано. Провадження по справі  закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2010 року повернуто скаржникам, як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

У заяві про перегляд Верховним Судом України за винятковими обставинами вказаного рішення Вищого адміністративного суду України заявник ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. У заяві не наведено неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Навпаки, у заяві йдеться про неоднакове, на думку заявника, застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права.

Приписами ч.1 ст. 237 КАС України передбачено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а не порушення норм процесуального права.

Із доданих до заяви копій судових рішень колегія суддів не вбачає неоднакового  застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Враховуючи цю обставину, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви  до провадження.

Керуючись статтею 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -     

у х в а л и л а :

Відмовити в допуску заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд  Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2010 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :