АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
за участю представника відповідача, апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника позивача - ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Він-ницького міського відділення № 8672 - Габрик В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Він-ницької області цивільну справу за позовом
прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах відкритого
акціонерного товариства « Державний ощадний банк України » в
особі Вінницького міського відділення № 8672 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про
стягнення заборгованості по кредитному договору,
за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Повторним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2010 року позов прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах від -критого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Вінницького міського відділення № 8672 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк Украї-ни» в особі Вінницького міського відділення № 8672 борг за кредитним догово-ром від 11.01.2008 року № 1334 в сумі 361862,89 гривні, з яких 299259,34 гри-вень основного боргу, 58627,70 гривнь - відсотків за користування кредитом, 3975,85 гривень - пені. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь держави су- довий збір в сумі 1700,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечен- ня розгляду справи в сумі 250,00 гривень ( а. с. 77-79 ). ______________________
Не погодившись із повторним заочним рішенням суду першої інстанції, відпо-відач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, де просить змінити ух-валене рішення, відмовивши прокурору у задоволенні позову в частині солідар-ного стягнення заборгованості з апелянта. Останній вважає оскаржуване рішення незаконним, упередженим, необ’єктивним, необґрунтованим, несправедливим, ухваленим за обставин, встановлених судом, що не відповідають дійсності, з по-рушенням норм матеріального і процесуального права ( а. с. 88-91 ).
Заслухавши cуддю-доповідача, пояснення та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обґрунтова-ність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заяв-лених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга за-доволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну ска-ргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рі-шення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бу-ти скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише форма-льних міркувань.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверд-жуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених об-ставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинст-ва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на ос-нові повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на під-ставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідже-ні в судовому засіданні.
Судом встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Вінницького міського відділення № 8672 та ОСОБА_4 11.01.2008 року було укладено договір № 1334, за яким ОСОБА_4 отримав грошові кошти в сумі 308250,00 гривень зі сплатою 15,5% річних за користування кредитом з кінцевим терміном його повернення 11.01.2028 року. За умовами договору у випадку ви-никнення прострочення заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж на 2 місяці банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахо-ваних відсотків, інших платежів за цим договором. Через неналежне виконання умов укладеного договору у ОСОБА_4 має місце заборгованість і по сумі кре -диту, і по відсотках, нарахованій пені.
Апелянт є поручителем перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_6 згідно договору від 11.01.2008 року № 632 ( а. с. 11-12 ). Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за ви-конання ним свого обов’язку. Частини 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачають, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо дого-вором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручи-теля. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збит-ків, якщо інше не встановлено договором поруки. За умовами укладеного догові-ру поруки ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з позичальником ОСОБА_7
Задовільняючи позов, суд першої інстанції вірно визначився у правовідноси-нах, що склалися між сторонами у справі, дав їм належну правову оцінку та дій-шов підставного висновку про задоволення заявленого позову в повному обсязі, при цьому правильно застосувавши норми матеріального права, не порушивши вимоги процесуального права.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Договір поруки є дійсним, по суті апелянтом не оскаржується, питання про йо -го розірвання не порушується.
Апелянтом не зачіпається питання дотримання судом першої інстанції поряд-ку ухвалення повторного заочного рішення у даній справі.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 щодо необгрунтова-ності оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позову про соліда-рну відповідальність перед кредитором є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства і не заслуговують на увагу, не спростовують висновків су -ду першої інстанції.
Посилання ОСОБА_1 на недотримання банком умов договору в части-ні своєчасного повідомлення його про прострочення платежів ОСОБА_4 як на підставу задоволення його позову не звільняє ОСОБА_1 від виконання взятих на себе зобов’язань поручителя, оскільки такі повідомлення банку є пере-думовою знову ж таки погашення заборгованості боржника його поручителем, чого ОСОБА_1 не робить навіть з того часу, як йому стало відомо про за-боргованість боржника.
Ухвалюючи повторне заочне рішення про задоволення позову, суд виходив з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспози-тивності цивільного судочинства. Судом першої інстанції відповідно до поло-жень ст. 212 ЦПК України повно з'ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, ко-легія cуддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2010 ро- ку залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .
Головуюча:
Судді: