КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2319/09 Головуючий у 1-й інстанції: Цибенко І.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора державної постової служби відділу державної автомобільної інспекції м. Чернігова Недобай Павла Михайловича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання нечиною постанови СВ № 0022691 по справі про адміністративне правопорушення від 06 листопада 2009 року, винесеної інспектором державної постової служби відділу державної автомобільної інспекції м. Чернігова Недобай Павла Михайловича (далі відповідач).
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Постанову серії СВ № 0022691 від 06 листопада 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 змінити в частині розміру накладеного стягнення, зменшивши штраф до 425 гривень.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, передбаченому ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодекса адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі протоколу серії СВ № 058628 про адміністративне правопорушення, 06.11.2009 року інспектором ДПС ВДАІ м. Чернігова прапорщиком міліції Недобай П.М. винесена постанова СВ 002691 про адміністративне правопорушення, в якій зазначено, що ОСОБА_2 06.11.2009 року в м. Чернігові керуючи автомобілем Мазда державний номер НОМЕР_1, порушив правила проїзду перехрестя проспекту Миру -Преображенська, а саме з ряду призначеного для повороту ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив п. 11.1 ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП. Відповідно даної постанови на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що факт порушення позивачем вимог ч.2 ст.122 КУпАП доведений, але суму штрафу слід змінити.
З таким рішенням, як відповідним обставинам справи, вимогам матеріального закону, погоджується суд апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п.1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, п. 4).
Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України №1111 від 13 листопада 2006 року, діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, забезпечення прав особи та верховенства права, забезпечення безпеки усіх учасників дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 122 КУпАП).
Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними (п. 11.1 ПДР).
Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно порушив пункти 11.1 ПДР, а тому оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності винесеної постанови, в той же час позивачем не надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Крім того в апеляційній скарзі апелянт не довів обґрунтованості та правомірності оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення СВ № 032179.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 71,72, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заяць
Ю.І.Цвіркун