Справа № 2а-409/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 жовтня 2010 року. м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Марфіч В.В., за участі позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 його представника – адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснянської с/ради, ОСОБА_3 про оскарження рішень органу місцевого самоврядування,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів про скасування рішення 16 сесії 5-го скликання Краснянської сільської ради «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 в кількості 0,63 га за № 425 від 30.08.2009 року та зобовязати Краснянську сільраду розглянути на пленарному засіданні сесії депутатів Краснянської сільради заяву про передачу у власність частини цієї ділянки в ур. Мочарь с. Красна - Підчос для ведення особистого селянського господарства.
В позовній заяві зазначив, що 15 років він разом з дружиною та дочкою ОСОБА_6 користуються земельними ділянками в в АДРЕСА_1 як огородом та як сінокісною ділянкою, оскільки батько помер давно, а мати останні 15 років постійно хворіла і він з дружиною, доглядаючи її також доглядали ділянки та користувалися цими ділянками. За погодженням з матірю ОСОБА_3 - ОСОБА_7, за якою ці ділянки були закріплені лише за погоподарською книгою і вона не мала документів на передачу цих ділянок їй у користування чи у власність, він разом з дочкою подали заяви про передачу їм у власність частини сінокісних ділянок, передбачаючи, що будинок матері та земельна ділянка навколо нього залишаться сину, тобто вважав, що понад 0,80 га землі будуть розділені між ним та його дітьми. Однак, у вересні 2009 року він отримав повідомлення, що його з дочкою заяви були зареєстровані 30 серпня 2009 року в Краснянській сільраді, але не задоволені тому, що на ці земельні ділянки того ж дня були видані рішення «Про передачу у власність земельних ділянок» за №424 та №425 від 30 серпня 2009 року громадянину ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_1. Сільський голова у письмовому повідомлені передачу всіх ділянок лише його синові мотивував тим, що по заповіту його мати ці земельні ділянки передала своєму онуку ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_1. Проте його син ОСОБА_3 знаючи, що на нього складений заповіт, його позивача матір*ю, останні 5 років не проживав у бабусі, не доглядав за нею важко хворою, не забезпечував її, а переклав догляд за хворою та всі видатки на її догляд і лікування на нього, також не доглядав за господарством, земельними ділянками. У цьому випадку він крім всього має право ще й на компенсацію видатків за рахунок спадщини. Також, згідно із заповітом матері ОСОБА_3, зареєстрованому в Краснянській сільраді, вона заповідала своєму внукові ОСОБА_3 свій будинок, майно та земельну ділянку біля будинку. Відмова сільського голови винести заяви на розгляд сесії сільради і поділити використовувані нами змелені ділянки рівноцінно між ним, донькою та сином, є несправедливою і незаконною, бо згідно із статтею 26 частиною 1 пунктом 34) Закону України „Про місцеве самоврядування в України” від 21.05.1997 року передбачено, що виключно на пленарних засідань вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Тому його безпідставно позбавлено можливості отримати у приватну власність частини земельної ділянки, якою він все життя користувався, можливості компенсувати витрати на догляд і утримання спадкодавця. Далі, його мати була непрацездатна, і він як єдиний син у батьків, вже понад 15 років був фактичним користувачем цих ділянок, а згідно зі статтею 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом останніх 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Тому оскаржувані рішення про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження щодо відводу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 вважаю незаконними і несправедливими. Оскільки відмова йому у видачі рішення про передачу у власність земельної ділянки не оформлялись рішенням сесії. Просить позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримали повністю посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, просять позов задовольнити. Також подали суду письмову заяву про уточнення позовних вимог та просять поновити пропущений строк для звернення до суду так як з позовом звертались в листопаді 2009 року в порядку цивільного судочинства та позов було залишено без розгляду.
Представник відповідача Краснянської с/Ради в судове засідання не зявився, однак подав суду письмову заяву про слухання справи без участі представника сільської (а.с.27) та у листі № 44 від 21 червня 2010 року (а.с.26) вказує, що згідно добровільної відмови попереднього землекористувача ОСОБА_7 відмовилась від земельних ділянок площею 0,25 га біля будинку та 0,63 га для ОСГ в користь свого онука ОСОБА_3. Та після подачі ОСОБА_3 заяви про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження щодо відводу земельної ділянки, заява була розглянута і на засіданні сесії Краснянської с/ради 3 травня 2009 року було прийнято рішення № 425 ОСОБА_3, а ОСОБА_1 подав був заяви про виділення йому земельної ділянки 30 серпня 2009 року, однак сесія сільської ради відмовила з тих підстав, що земельна ділянка була вже виділена його сину ОСОБА_3.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що він на законних підставах отримав рішення оскаржуване позивачем, відповідно до рішення виготовив технічні матеріали, проект із землеустрою та погодив з відповідними службами району. Вважає, що рішення є законним і не підлягає відміні. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи суд вважаає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити з слідуючих підстав.
Згідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
А згідно до ст. 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 рішенням 16 сесії 5-го скликання Краснянської сільської ради надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки у власність в кількості 0,63 га за № 425 від 30.08.2009 року.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем послужила письмова заява відповідача ОСОБА_3 (а.с.6), окрім того відповідно до заповіту (а.с.7) ОСОБА_7 все своє майно та земельну ділянку заповіла онуку відповідачу ОСОБА_3
Про відмову в задоволенні заяви позивача про виділення земельної ділянки свідчить копія листа адресованого позивачу ОСОБА_1 (а.с.8) відповідно до якого відмова в задоволенні його заяви від 30 серпня 2009 року мотивується тим, що земельні ділянки вже виділені ОСОБА_3 відповідно до рішень № 424, № 425.
Про те, що попередній землекористувач ОСОБА_8 померла 17 серпня 2009 року стверджується копією про смерть. (а.с.28)
Письмова відмова землекористувача покійної ОСОБА_8 стверджена копією її письмової заяви адресованої сільській раді (а.с.29,79), а також 18 квітня 2008 року позивач ОСОБА_1 відмовився від земельної ділянки 0,16 га в користь ОСОБА_1 та 0,14 га в користь Фера(а.с.30,80)
В послідуючому відповідачем виготовлено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в власність та відповідачу погоджено відповідними службами проект із землеустрою (а.с.31-65)
В той же час відповідно до рішення відповідача № 583 від 20 грудня 2009 року відповідачу затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки (а.с.42,82) розміром 0,58000 га для ведення особистого селянського господарства, та рішенням № 584 від 20 грудня 2009 року відповідачу затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки (а.с.81) розміром 0,25000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідача у відмові у виділенні земельних ділянок та зобов’язання відповідача виділити частину земельної ділянки є безпідставною.
Відповідач Краснянська сільська Рада діяла в межах своїх повноважень, питання по відмові у виділенню земельної ділянки позивачу, а також прийняття оскаржуваного рішення № 425 від 30 серпня 2009 року вирішувалось на сесії сільської Ради – колегіальним органом.
Судові витрати стягнути з позивача які ним оплачено при зверненні до суду з позовною заявою.
Керуючись Згідно з ст.55 Конституції України, ст.42, 74 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ст.ст. 17, 56 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 6, 18, 104 -107, 257,258 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Краснянської с/ради, ОСОБА_3 про скасування рішення 16 сесії 5-го скликання Краснянської сільської ради «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 в кількості 0,63 га за № 425 від 30.08.2009 року та зобовязати Краснянську сільраду розглянути на пленарному засіданні сесії депутатів Краснянської сільради заяву про передачу у власність частини цієї ділянки в ур. Мочарь с. Красна - Підчос для ведення особистого селянського господарства.
Скасувати забезпечення позову встановлені ухвалою Тячівського районного суду від 23 квітня 2010 року у виді заборони Краснянському сільському голові погоджувати питання про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту ОСОБА_3 на право приватної власності на землю площею 0,63 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 і підписувати державний акт на цю ділянку, а також заборони Тячівському районному управлінню держкомзему погоджувати технічну документацію по виготовленню державного акту ОСОБА_3 на право приватної власності на землю площею 0,63 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови або з дня отримання копії постанови.
Головуючий: Решетар В.І.