ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
20 серпня 2010 року № 2а-9155/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенко В.П., при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній
залізниці
про визнання нечинним наказу № 297 о/с від 05.12.2009р. та зобов’язання вчинити
певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, в якій просив: визнати незаконним наказ № 297 о/с від 05 грудня 2009 року «По особовому складу в частині його звільнення з органів внутрішніх справ та скасувати його в цій частині, як такий, що не відповідає вимогам закону; поновити його на роботі та стягнути з управління МВС України на Південно-Західній залізниці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 5 грудня 2009 року до дня поновлення на роботі.
У позовній заяві, поданій до суду 14 червня 2010 року, позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущених строків подачі позовної заяви, яке мотивовано тим, що в його інтересах до управління МВС України на Південно-Західній залізниці 27 травня 2010 року звернувся з адвокатським запитом адвокат ОСОБА_2 щодо надання йому копії наказу про звільнення позивача та висновку службової перевірки. На час звернення до суду відповіді на зазначений запит надано не було.
Відповідно до частини третьої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду, позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин, Окружним адміністративним судом міста Києва 30 червня 2010 року відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено попереднє судове засідання на 22 липня 2010 року.
В судовому засіданні 20 серпня 2010 року позивач підтримав заявлене у позовній заяві клопотання та просив суд поновити пропущений строк.
В обґрунтування поважності пропущеного строку позивач посилається на те, що після звільнення його через день або двічі-тричі на тиждень викликали до органів досудового слідства для допиту, дачі пояснень і це заважало йому звернутися до суду з даним позовом.
Крім того, у період з 01.03.2010 р. по 30.04.2010 р. позивач перебував за межами м. Києва, у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1, оскільки там знаходилась його дружина, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, і йому необхідно було утримувати сім’ю. З цією метою він працював підсобним робітником на пилорамі у вказаному селі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення заявленого клопотання, вважаючи доводи необґрунтованими, та пояснила суду, що позивач з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 05.12.2009 р. № 297 о/с був ознайомлений 05.12.2009 року, про що свідчить його особистий підпис, а трудову книжку отримав 07.12.2009 року.
Суд, вислухавши доводи сторін, оглянувши матеріали справи приходить до наступного.
ОСОБА_1 наказом від 05.12.2009 р. № 297 о/с притягнутий до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та наказом від 07.12.2009 р. № 298 о/с звільнений зі служби в органах внутрішніх справ.
25 червня 2010 року на адресу адвоката ОСОБА_2 направлено відповідь за підписом в.о. начальника управління МВС України на Південно-Західній залізниці Лісогорського О.М., у якій відмовлено останньому у задоволенні його запиту, оскільки жодного підтвердження (завірених угоди, довіреності, ордера тощо) про те, що він діє в інтересах ОСОБА_1 до запиту не додано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що посилання позивача в цій частині на поважність пропущення строку, які зазначені у позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними.
Що стосується пояснень поважності пропущення строку, наданих в судовому засіданні, позивачем на їх підтвердження надана довідка Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області від 19.08.2010 р. № 329 про перебування позивача у селі Смільчинці, Лисянського району Черкаської області з 01.03.2010 р. по 30.04.2010 р.
Разом з тим, остання не свідчить про поважність пропущеного позивачем строку звернення до суду. Будь-яких інших належних письмових доказів на підтвердження поважності причин пропущення строку звернення до суду позивачем не надано.
Строк звернення до адміністративного суду встановлено ст. 99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI).
Відповідно до частини 1 вказаної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»від 22.02.2006 р. № 3460-VI, встановлено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи наведене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко