Судове рішення #112759
10/248


  УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів   проспект Миру,20                                                 телефон канцелярії         7-99-18


Іменем України

РІШЕННЯ


 28 серпня 2006 р.                                                                   Справа № 10/248

За позовом  Дочірньої компанії “ Газ України ” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз”, 03035 м. Київ,  вул. Шоледенка,1


Відповідач: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації  «Чернігівгаз” м.Чернігів, вул.Любецька, 68    


Про стягнення  689238  грн. 46 коп.                                                                                       

               Суддя    Пашкіна С.А.


ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:


позивача: Савка Д.М. довіреність № 177/102 від 18.08.2006 повноважний представник

відповідача: Чернинська Л.М. довіреність № 18/1237 від 25.07.2006 повноважний представник, Ярова А.А. довіреність № 18/294 від 07.02.2006 повноважний представник


 Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 380446 грн. 52 коп. боргу за поставлений природний газ, 40 595 грн. 32 коп. пені, 222 946 грн. 22 коп. інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 45 250 грн. 40 коп., згідно договору на постачання природного газу № 06/04-248 від 24.02.2004 року.

          Представник відповідач у відзиві на позов проти  позовних вимог в частині стягнення основного боргу не заперечує. Щодо стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних боржник вважає за необхідне  зазначити наступне і просить суд , врахувати викладені вище обставини при розгляді даної справи. Одним з основних видів статутної діяльності  Відкритого  акціонерного товариства „Чернігівгаз” є постачання  та транспортування природного газу  для потреб населення  та бюджетних установ і організацій. Внаслідок не сприятливої економічної ситуації. В державі введення  законодавчої заборони на стягнення  пені з населення недостатності  коштів державного та місцевого бюджетів на відшкодування пільг та субсидій, неналежного фінансування установ бюджетної  сфери, вказані категорії споживачів а також не своєчасного та не в повному  обсязі здійснюють розрахунки  за  спожитий природний газ   а не відповідність тарифів фактичним  затратам на постачання  та транспортування природного газу призводить до збиткової діяльності Товариства. Населення не в змозі  своєчасно розрахуватися за спожитий газ, а тому Відкрите акціонерне товариство „Чернігівгаз повинен погашати заборгованість перед постачальником за власний кошт з прибутку якого не має і при цьому сплачувати всі штрафні  санкції.

          Представник позивача проти зменшення суми штрафних санкцій та відмови у стягненні пені заперечував.

           Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.02.2004 року між сторонами було укладено договір на постачання природного газу № 06/04-248.

Відповідно до пункту 1.1.  Договору, позивач взяв на себе зобов’язання передати Покупцю (відповідачу) у 2004 році природний газ, виключно для  нормованих втрат газу покупця, а Покупець (відповідач)  зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу в 2004 році –до 26 759,000 тис. куб. м..

На виконання умов договору,  позивач передав  Покупцю (відповідачу)  з січня по грудень 2004 року природний газ, в об’ємі 29 986,982 тис.м3  на загальну  суму 4 409 404,57 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за газ повинна була здійснюватися відповідачем  грошовими коштами  на підставі акту приймання –передачі газу до 10 числа  місяця наступного за звітним періодом.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 4 028 958грн. 05 коп., заборгованість на дату пред’явлення позову становила  380 446 грн. 52 коп.

Посилання відповідача на те, що він не є власником коштів, що надходять на розподільчий рахунок від бюджетних установ, розрахунки за надані послуги безпосередньо не проводив, оскільки розподіл коштів здійснювався згідно алгоритму, судом до уваги не може бути прийнято.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 40595 грн. 32 коп. за прострочення виконання зобов’язання за період з 12.02.2006р. по 14.08.2006р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 6.2 договору передбачено , що за у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки,  зазначені у п. 5.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.3 договору визначено , що пеня нараховується  протягом шести місяців , що передують  моменту звернення  з вимогою  претензією позовом.

Як свідчать матеріали справи , позивач  з позовом звернувся до суду 17.08.2006р., відповідно пеня підлягає нарахуванню за період з 12.02.06р. по 14.08.2006р.  і її розмір становить  40595 грн. 32 коп.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% відсотки річних в сумі 45 250грн. 40 коп.  за несвоєчасні розрахунки  за період з 11.02.2004 року по 14.08.2006 року та 222 946 грн. 22 коп.  інфляційних втрат  за період з лютого  2004 року по липень  2006 року.

Статтею 625  Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних з простроченої суми, якщо інший  розмір процентів  не встановлений  договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем взятих на себе зобов’язань, щодо оплати отриманого природного газу, але приймаючи до уваги, що  розрахунки за газ відповідач здійснював щоденно, а тому  розрахунок інфляційних втрат та трьох  відсотків річних повинен здійснюватись з урахуванням сум і дат здійснених  відповідачем оплат.

Відповідно три відсотки річних за період прострочення з 11.02.2004р. по 14.08.2006р. підлягаються стягненню в сумі  45 250грн.40коп., а інфляційні втрати за період з лютого 2004р.   по липень 2006р.  в сумі 222 946грн. 22 коп.          

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі  6892 грн. 39 коп.  та витрати в сумі 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .  


                    Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625  Цивільного кодексу України,   ст.ст.22,49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд


ВИРІШИВ:



            Позовні вимоги задовольнити  повністю.

            Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”  14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (п/р № 2600730101500 в Чернігівській обласній Дирекції Укрсоцбанку, МФО 353014, код ЄДРПОУ 03358104) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”  04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 380446грн. 52 коп   боргу.,  40595грн 32 коп пені., 45250 грн. 40 коп. трьох відсотків річних,  222 946грн 22 коп інфляційних втрат, 6892грн. 39 коп.   держмита та  118  грн.    витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.



СУДДЯ                                                                      С.А.Пашкіна



                 Повне рішення підписано 31 серпня 2006р.



СУДДЯ                                                                      С.А.Пашкіна



   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація