Справа № 2а-4682/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Щорському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
06.09.2010 року Державна податкова інспекція у Щорському районі (далі – ДПІ у Щорському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 100,00 грн. та податку з доходів найманих працівників в розмірі 44820,00 грн. Свої вимоги мотивують тим, що відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу. Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням, наявним в матеріалах справи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Оскільки, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду адміністративної справи за його відсутності.
Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Щорською районною державною адміністрацією 18.06.2009 року та взятий на податковий облік до ДПІ у Щорському районі 19.06.2009 року за № 5853, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 15.09.2010 року (а.с.33-34) та довідкою податкової інспекції про взяття на облік платника податків від 16.08.2009 року № 136 (а.с. 8).
Відповідно до ст. 4, п. 2.3. ст. 9 Закону України від 56.06.1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (далі – Закон № 1251-XII), суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно ст. 11 Закону № 1251-XII, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів та додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Є № 476266 (а.с. 25).
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727\98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі – Указ № 727\98)ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності.
Рішенням Щорської районної ради від 09.01.2009 року «Про встановлення ставок єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності по м. Щорс» до відповідача застосовано ставку в розмірі 200 грн.
Згідно п. 2 Указу № 727\98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1. статті 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Судом встановлено, що з 06.04.2010 року по 16.04.2010 року начальником відділу оподаткування Приходьком С.Г. проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 19.06.2009 року по 31.12.2009 року та встановлені порушення п. 1.15 ст. 1, п. 1.6 ст. 1, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889-ІУ), в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам за період, що перевірявся, на суму 14940,00 грн. та абз. 4 ст. 2 Указу, в зв’язку з чим виникло заниження сплати у серпні 2009 року податкового зобов’язання по єдиному податку в розмірі 100 грн. За результатами перевірки був винесений акт перевірки від 19.04.2010 року № 121/17-025/2/3165205559.
На підставі акту перевірки ДПІ у Щорському районі були винесені податкові повідомлення – рішення від 20.04.2010 року № 0000831700/0, № 0000891700/0, якими відповідачу визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 44920,00 грн.
Відповідно п. п. 6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181-III) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 05.05.2010 року № 1\42, яким визначено загальну суму податкового боргу за основним платежем в розмірі 44920,00 грн. та другу податкову вимогу від 30.06.2010 року № 2/65 на загальну суму податкового боргу за основним платежем в розмірі 44920,00 грн. Податкові вимоги були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримані ним, що підтверджується копіями зворотніх повідомлень, наявних в матеріалах справи (а.с. 26,26).
Отже, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку та по податку з доходів найманих працівників становить 44920,00 грн.
У відповідності до п. п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III податкове зобов’язання вважається узгодженим у день отримання платником податків повідомлення-рішення, окрім випадку коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив податкове зобов’язання та на протязі десяти днів звертається до такого органу зі скаргою про перегляд відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення – рішення та податкові вимоги, відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені, отже податковий борг є узгоджений та у добровільному порядку відповідачем не сплачений.
У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-III, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо сплати заборгованості до ДПІ у Щорському районі як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Щорському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заборгованість стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Щорському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку та по податку з доходів найманих працівників в розмірі 44920 (сорок чотири тисячі дев’ятсот двадцять) грн. 00 коп. на рр 35213001003448 в УДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 34259464.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду передбачений ст. 185-186 КАС України.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.