Справа № 2-2407/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2010 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Гудкова С.В., при секретарі Яценко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управліня праці та соціального захисту населення Лубенської РДА Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суми одноразової компенсації , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до Районного управліня праці та соціального захисту населення Лубенської РДА, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення про визнання дій притиправними, стягнення недоплаченої суми одноразової компенсації .
У позові вказав, що з 08.10.1997 року до 19.12.2007 року він мав статус інваліда війни 3 групи та віднесений до учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. 19.12.2007 року йому була встановлена вища група інвалідності, із того часу являється інвалідом 2 групи, внаслідок захворювання пов”язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здлров”ю учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в наступних розмірах : інвалідам 2 групи, в розмірі – 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи, в розмірі – 30 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Враховуючи те, що у нього відбулось підвищекння групи інвалідності, то після встановлення 2 групи інвалідності, на підставі ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому повинна бути виплачена різниця у компенсаціях в розмірі (45-30) = 15 мінімальних заробітних плат . Але всупереч нормам Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дана виплата йому була призначена та виплачена відповідачами в березні 2008 року в розмірі 94 грн. 80 коп. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач прохає визнати дії УПСЗ Лубенської РДА протиправними; зобов”язати відповідачів перерахувати та виплатити недоплачену різницю в одноразових компенсаціях в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, відповідно до вимог ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, котрій встановлено інвалідність вищої (другої) групи, віднесеній до 1 категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЕС з урахуванням виплаченої суми.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, прохав його задовольнити.
Представник відповідача УПСЗ Лубенської РДА позов не визнав.
Представник відповідача Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з”явився, надіслав до суду свої заперечення з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, позов не визнає в повному обсязі .
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідіції аварії на ЧАЕС 1 категорії та з 19.12.2007 року є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов”язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.9). Протягом часу з 08.10.1997 року по 19.12.2007 року позивач мав статус інваліда 3 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.8).
В березні 2008 року відповідачами позивачу було нараховано та виплачено різницю компенсацій, у зв”язку з встановленням вищої групи інвалідності, в розмірі 94 грн. 80 коп. на підставі ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі змінами від 28.12.2007 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач будучи не згодним з розміром різниці компенсацій звернувся 26.05.2010 року до УПСЗН Лубенської РДА про перерахунок та виплату різниці компенсацій (а.с.11), але отримав відмову (а.с.12), яку суд вважає законною та обгрунтованою, враховуючи слідуюче.
Дійсно, відповідно до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здлров”ю учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в наступних розмірах : інвалідам 2 групи, в розмірі – 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи, в розмірі – 30 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Отже, на думку позивача, йому повинна бути виплачена різниця у компенсаціях в розмірі (45-30) = 15 мінімальних заробітних плат .
Відповідно до змін, внесених до ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Законом України № 107-17 від 28.12.2007 року, щорічна допомога на оздоровлення та одноразова компенсація виплачуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Лише 22.05.2008 року рішеням Конституційного Суду України ці зміни до Закону визнані неконституційними .
Таким чином відповідач провів нарахування та виплату позивачу компенсації в березні 2008 року в порядку та в розмірі, передбаченому ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, враховуючи зміни від 28.12.2007 року, та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Виплата сум компенсаційних витрат при встановленні групи інвалідності має разовий характер, тому право особи на її отримання та обов”язок органів соціального захисту населення здійснити таку виплату припиняється з моменту виплати. Таким чином, відповідач, здійснивши у березні 2008 року, виплату різниці компенсації у розмірі, встановленому ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі змінами від 28.12.2007 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , ст.ст. 3,8,15,118-119,120 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управліня праці та соціального захисту населення Лубенської РДА Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської області – відмовити .
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду С.В.Гудков