Справа № 2а-4424/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
27 жовтня 2009 року фізична особа –підприємець - ОСОБА_2 (далі – ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо вирішення питання про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,8467 га для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-б, Чернігівського району, Чернігівської області, в зв’язку з продажем даного об’єкту нерухомості ОСОБА_2 та зобов’язати Чернігівську районну державну адміністрацію Чернігівської області ухвалити рішення, яким передати в довгострокову оренду земельну ділянку площею 0,8467 га для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-б Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_2 строком на 49 років. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 грудня 2006 року позивачем було придбано об'єкт нерухомості, нежитлову будівлю - виробничо-побутовий корпус А-4, загальною площею 1970,4 кв. м., що находиться за адресою: с. Новий Білоус, вул.. Квітнева, буд. 23-б Чернігівського р-ну, Чернігівської області на земельній ділянці площею 0,8467 га, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В. Після оформлення об'єкта нерухомості у власність, позивач звернулась з заявою до голови Чернігівської райдержадміністрації з проханням передати в оренду строком на 49 років, земельну ділянку площею 0,8467 га для. експлуатації об'єкту нерухомості - виробничо-побутовий корпус, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева. буд. 23-б, Чернігівського р-ну, Чернігівської області. На підставі заяви позивача Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області був наданий дозвіл від 09.04.2007 року № 02-15/637 на оформлення технічної документації на право оренди земельної ділянки площею 0,8467 га. Позивачем була виготовлена технічна документація та надана для прийняття рішення останньому, однак по день звернення позивача до суду вказане рішення прийнято не було.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року у відкритті провадження відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року скасовано, справа направлена для продовження розгляду.
Представником позивача до суду була надана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо вирішення питання про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,8467 га для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-б, Чернігівського району, Чернігівської області, в зв’язку з продажем даного об’єкту нерухомості ОСОБА_2 та зобов’язати Чернігівську районну державну адміністрацію Чернігівської області та Чернігівську обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо передачі в довгострокову оренду земельну ділянку площею 0,8467 га для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23б, Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_2 строком на 49 років.
Ухвалою суду від 09.09.2010 року було задоволено клопотання представника позивача про залучення до справи в якості другого відповідача Чернігівську обласну державну адміністрацію.
В судове засідання позивач та представник позивача не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином надіслали заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача - Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 09.09.2010 року надав письмові заперечення, з яких вбачається, що Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області позов не визнає, вважає його необґрунтованим з наступних підстав. 28 березня 2007 року позивач звернувся до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації для складання договору оренди земельної ділянки площею 0,8467 га для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23б, Чернігівського району, Чернігівської області. 09.04.2007 року ним було надано позивачу дозвіл на оформлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки, площею 0,8467 га для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23б, Чернігівського району, Чернігівської області терміном на 49 років. 13.10.2008 року позивач звернувся із заявою до них про затвердження вищезазначеної технічної документації, але технічної документації до заяви не було додано і тільки 04.11.2008 року позивачем вказана технічна документація була надана на розгляд управлінню Держкомзему в Чернігівському районі, яка двічі - 05.11.2008 року та 10.03.2009 року поверталась на доопрацювання виконавцю землевпорядних робіт - комунальному підприємству «Планувальник». На даний час відповідна технічна документація не поверталась до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області. Крім того, відповідно до змін, внесених до ст. 122 Земельного кодексу України, на даний час питання передачі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-б, Чернігівського району, Чернігівської області в довгострокову оренду не відноситься до повноважень Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, а відноситься до повноважень Чернігівської обласної державної адміністрації.
Представник відповідача – Чернігівської обласної державної адміністрації адміністративний позов не визнав та пояснив, що у відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Однак, до теперішнього часу заяви або клопотання позивача про передачу йому в довгострокову оренду земельної ділянки, площею 0,8467 га, яка знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, буд. 23-б Чернігівський р-н, Чернігівської області до Чернігівської обласної державної адміністрації не надходили, а тому адміністрацією не вчинялись жодні дії з даного питання, не приймались рішення та жодної бездіяльності вчинено не було.
Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Чернігівської обласної державної адміністрації, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2769-III (далі – ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Частиною 1 ст. 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Завданням земельного законодавства, відповідно до ч.2 ст. 4 ЗК України є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Судом встановлено, що 21 грудня 2006 року ФОП ОСОБА_2 було придбано об’єкт нерухомості, нежитлову будівлю - виробничо-побутовий комплекс А4, загальною площею 1970,4 кв м, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-б, Чернігівського району, Чернігівської області на земельній ділянці площею 0,8467 га, за межами населеного пункту, на підставі договору куплі-продажу нерухомого майна від 21 грудня 2006 року з ПП «Мовсес», посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В.
27 березня 2007 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації для складання договору оренди земельної ділянки площею 0,8467 га забудованих земель на території Новобілоуської сільської ради для експлуатації виробничо-побутового комплексу в оренду (а. с. 55). 03 квітня 2007 року позивачка додатково звернулася до Чернігівської РДА із завою про доповнення заяви від 29 березня 2007 року щодо строку оренди земельної ділянки (а.с. 56).
09 квітня 2007 року Чернігівською РДА було надано дозвіл на оформлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки площею 0,8467 га забудованих земель терміном на 49 років на території Новобілоуської сільської ради для експлуатації виробничо-побутового комплексу (а.с. 57).
13.10.2008 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до Чернігівської РДА із заявою про затвердження технічної документації по наданню в оренду строком на 49 років земельної ділянки для експлуатації виробничо-побутового комплексу на території Новобілоуської сільської ради.
Вказана заява за дорученням адміністрації була передана на розгляд до Управління Держкомзему у Чернігівському районі Чернігівської області. За результатами розгляду зазначеної заяви Управлінням Держкомзему в Чернігівському районі Чернігівської області було направлено відповідь позивачу від 28.10.2008 року №21-3/265, у якій зазначалось про необхідність прибути до Управління Держкомзему, оскільки заява позивача надійшла без відповідної документації із землеустрою. Технічна документація 04.11.2008 року була надана позивачкою управлінню Держкомзему в Чернігівському районі на розгляд, але двічі поверталась – 05.11.2008 року та 10.03.2009 року на доопрацювання виконавцю землевпорядних робіт – комунальному підприємству «Планувальник» і на даний час технічна документація знаходиться у комунального підприємства «Комунальник».
22.09.2009 року позивачка знову звернулася з заявою до Чернігівської РДА з проханням надати копію рішення Чернігівської РДА про передачу їй вказаної земельної ділянки в користування.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно частин 1, 2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою ст. 134 цього Кодексу.
У свою чергу, частина друга ст. 134 ЗК України передбачає, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб.
Частина 3 ст. 124 ЗК України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Повноваження органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначаються статтею 122 ЗК України.
Так, відповідно до частини 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Обласні державні адміністрації відповідно до ч.4 ст. 122 ЗК України передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, коли передача земельних ділянок у власність або у користування належить до компетенції районних державних адміністрацій або Кабінету Міністрів України.
Відповідно п. 12 перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність і земель, на яких, зокрема, розміщені об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що питання передачі в оренду земельної ділянки площею 0,8467 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-б, Чернігівського району, Чернігівської області, належить до повноважень Чернігівської обласної державної адміністрації, а не до повноважень Чернігівської РДА.
Суд вважає, що дозвіл Чернігівської РДА від 09 квітня 2007 року, наданий позивачці, на оформлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки площею 0,8467 га забудованих земель терміном на 49 років на території Новобілоуської сільської ради для експлуатації виробничо-побутового комплексу виданий з перевищенням повноважень, передбачених ст. 122 ЗК України.
Оскільки, питання передачі в довгострокову оренду ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки не належить до повноважень Чернігівської РДА Чернігівської області, тому, суд вважає, що Чернігівська РДА не мала повноважень щодо вжиття будь-яких заходів по передачі вказаної земельної ділянки в користування позивачці, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо вирішення даного питання та щодо зобов’язання її розглянути дане питання.
Позовні вимоги позивачки щодо зобов’язання Чернігівської обласної державної адміністрації розглянути питання передачі в довгострокову оренду земельну ділянку площею 0,8467 га, для експлуатації об’єкту нерухомості, виробничо-побутового комплексу, який знаходиться за адресою: с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-б, Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_2 строком на 49 років також не можуть бути задоволені з наступних підстав.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 ЗК України.
Вказаною статтею визначено процедуру передачі земельної ділянки у користування, дотримання якої для позивачки є обов'язковим, однак, як було встановлено судом, позивачка не зверталася з клопотанням про передачу вказаної земельної ділянки в користування до Чернігівської обласної державної адміністрації. З огляду на зазначене, Чернігівська обласна державна адміністрація не має повноважень щодо розгляду даного питання без клопотання позивачки.
Суд не приймає до уваги посилання позивачки, що Чернігівська РДА повинна була передати документи ОСОБА_2 до Чернігівської обласної державної адміністрації, оскільки ЗК України не передбачає передачі документів по земельним питанням з однієї місцевої державної адміністрації до іншої .
Суд не приймає також до уваги посилання відповідача – Чернігівської РДА, що тільки після внесених змін до ст. 122 ЗК України, питання щодо передачі вказаної земельної ділянки, стало відноситися до повноважень Чернігівської обласної державної адміністрації, оскільки вирішення даного питання відносилося до повноважень Чернігівської обласної державної адміністрації з моменту набрання чинності ЗК України від 25 жовтня 2001 року.
Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши наявні в матеріалах докази, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб’єктами владних повноважень доведено правомірність своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, Чернігівської обласної державної адміністрації, необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, Чернігівської обласної державної адміністрації – відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.