Справа № 22ц-10690/2007р. Головуючий
Категорія - 16 (4) у 1 інстанції - Дивляш О.В.
Доповідач - Михайлів Л.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
2007р. березня 20 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Михайлів Л.В.
суддів: КарнаухВ.В., Соколан Н.О.
при секретарі Гладиш К.І.
за участю ОСОБА_1., ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 01 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку та санкцій за односторонню відмову від зобов'язання за договором та зустрічному позову ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» про визнання договорів недійсними, -
Встановила:
В липні 2006, року закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» (далі - ЗАТ «УМЗ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку та санкцій за односторонню відмову від зобов'язання за договорами та додатковими угодами.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_3. були укладені договори № 1598912/1.1095330 від 10.04.2004 року та 1699660/5.27668.00.00100114 від 26.06.2004 року. До зазначених договорів були підписані додаткові угоди № 1089707 від 10.04.2004 року і № 1699660/1187204 від 26.06.2004 року, які є невід'ємною частиною основних договорів.
Для проведення розрахунків по обслуговуванню мобільних телефонів НОМЕР_1 і НОМЕР_2 відповідачу був відкритий особовий рахунок.
За цими договорами ОСОБА_3 було надано послуги зв'язку, якими він користувався і певний час виконував умови укладених договорів та додаткових угод.
Згодом відповідач не сплачував рахунки за надані послуги, тому договори та дія додаткових угод були припинені 30.10.2005 року і йому
2
нарахована заборгованість за послуги зв'язку та санкції за дострокову відмову від договорів та додаткових угод на загальну суму 1726,38грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і подав до суду позовну заяву про визнання недійсними договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 10 квітня 2004 року та 26 червня 2004р., а також додаткових угод до них, посилаючись на невідповідність угод і договорів вимогам Закону України «Про захист прав споживача».
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2006 року позов ЗАТ «УМЗ» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3. на користь ЗАТ «УМЗ» заборгованість за надані послуги зв'язку у сумі 270,03грн.
Зустрічний позов ОСОБА_3. також: задоволено частково, визнано недійсними п.п.1.2; 1.1 додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 10.042004р.; 26.06.2004 року, визнані недійсними п.2.1.3 договорів від 10.04. та 26.06.2004 року та пункт «Декларація» договору № 1598912/1.10905330 про надання послуг мобільного зв'язку від 10.04.2004 року.
В іншій частині позовних вимог ЗАТ «УМЗ» та ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі і відмову в задоволенні позову ОСОБА_3., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд невірно застосував норму статті 216п.З ЦК України і не застосував ст.38 Закону України «Про телекомунікації, яка надає право операторам телекомунікацій встановлювати тарифи на послуги, що ними надаються.
Суд не взяв до уваги норми ст.ст.610 і 611 ЦК України і не застосував ст..509 ЦК України при вирішенні спору.
Крім того, рішення суду ґрунтується на припущеннях, що є порушенням норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3. і визнаючи недійсними п.п.1.1; 1.2 додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного зв'язку від 10.04.2004р. та 26.06.2004р. та п.2.13 договорів і пункт «декларація» договору від 10.04.2006 року, суд першої інстанції виходив із того, що умовами п. 1.1 додаткових угод споживач позбавлений права розірвання договору, а продавцю надається таке право; а на забезпечення обов'язку споживача не відмовлятися від договору
з
встановлена штрафна санкція п.1.2 додаткових угод, що є порушення закону «Про захист прав споживача», то ці пункти угод визнаються недійсними і підстав для стягнення штрафних санкцій не має.
Пункт «декларація» договору від 10.04.2004 року нав'язує споживачу таку послугу, від якої споживач не може відмовитися, а тільки отримати одного продавця, тому ця норма визнана судом недійсною на підставі п.Зст.215 ЦК України.
Колегія суддів не може погодитися з зазначеними висновками суду.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3. 10.04.2004р. і 26.06.2004 року уклав з позивачем договори про надання послуг мобільного зв'язку і тоді ж між; сторонами договору укладені додаткові угоди.
Час дії додаткових угод визначено з моменту їх укладення і до 10.04.2006 року (угода № 1089707), до 26.06.2006 року (угода № 1699660). Умови договорів та додаткових угод сторонами виконувались.
Через несплату рахунків телефонні номери ОСОБА_3. тимчасово відключалися.
30.10.2005 року договори та дія додаткових угод були припинені у зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_3. умов договорів і нараховано штрафні санкції у сумі 1456,35грн. і заборгованість по оплаті послуг зв'язку у сумі 270,03грн.
Вказану заборгованість районний суд стягнув з відповідача і рішення в цій частині не оскаржується.
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду щодо необґрунтованості нарахування штрафних санкцій.
Факт укладення договорів та додаткових угод до них жодна із сторін не заперечує.
При укладенні договорів сторони дійшли згоди із усіх істотних умов договору, про що свідчать підписи в договорах і угодах і відсутність заперечень.
При покупці мобільних телефонів і укладенні договорів відповідач отримав знижки за умови, що протягом 548 календарних днів з моменту підписання договору абонент виконуватиме умови укладеного договору і додаткові угоди до нього.
У разі дострокового припинення договору за ініціативою абонента до закінчення терміну його дії, а також за ініціативою позивача, у разі невиконання абонентом прийнятих на себе зобов'язань, абонент сплачує штрафні санкції.
Висновок суду першої інстанції про те, що несправедливою є умова договору, коли продавцю надається право одностороннього розірвання
4
договору, а споживачу - ні, суперечить встановленим обставинам справи і вимогам закону.
Як вбачається із умов договору, п.2.3.4 надає право абоненту відмовитися від договору та припинити його дію.
Договірні правовідносини в даному випадку є підставою не тільки для виникнення цивільних прав отже і обов'язків.
Умови акції, що застосовуються до обраного абонентом акційного тарифу, є невід'ємною частиною додаткової угоди.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, тобто з моменту укладення договору всі його умови однаково обов'язкові для виконання сторонами.
Не виконання або неналежне виконання сторонами договору тягне відповідальність, передбачену законом або договором.
Законом не передбачено прямої заборони на встановлення додаткових умов і видів відповідальності сторін за невиконання умов договору.
У зв'язку з цим визнати обмежуючим права споживача, а, отже, недійсними, умови договору, згідно яких передбачено стягнення абонплати за час блокування телефону і штрафу за відмову від отримання послуг, на думку колегії не можна.
Посилання суду при визнанні не дійсними пунктів додаткових угод 1.1; 1.2, пункту 2.1.3 та п.«декларація» договору на ст.215п.З ЦК України є безпідставним.
Колегія суддів враховує, що законом не заборонено операторам телекомунікаціи встановлювати тарифи на послуги, що надається, та змінювати зони покриття мережею мобільного зв'язку та перелік роумінг-партнерів.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання пункту «декларація» договору від 10.04.2004 року, як такою, що нав'язує споживачеві послугу.
При укладенні договору не порушені вимоги цивільного законодавства щодо свободи в укладенні договорів, вибору контрагентів і визначення умов договору (ст.627 ЦК України).
Виходячи із власних інтересів і свободного вибору контрагента, ОСОБА_3. вступив в договірні відносини з Українським мобільним зв'язком. В той же час він мав можливість свободного вибору продавця і оператора зв'язку, що надає послуги.
Оскільки колегія суддів не знаходить підстав для визнання договорів і додаткових угод від 10.04.2004р. і від 26.06.2004 року недійсними, то
5
підлягають задоволенню позовні вимоги ЗАТ «УМЗ» про стягнення штрафних санкцій з ОСОБА_3.
З огляду на викладене, колегія суддів частково скасовує рішення суду з підстав, передбачених ст.309ч.1п.п.З, 4 ЦПК України і ухвалює рішення про стягнення з ОСОБА_3. 1456,35грн. - штрафної санкції і відмовляю в задоволенні позову ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.303, 307, 309ч.1п.п.З, 4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2006 року в частині визнання недійсними п.2.1.3 договорів № 1598912/1.10905330 від 10.04.2004 року та № 1699660/5.27668.00.00.100.114 від 26.04.2004 року, пунктів 1.1, 1.2 додаткових угод № 1089707, що укладена 10.04.2004р. до договору про надання послуг мобільного зв'язку від 10.04.2004р. і № 1699660/1187204 до договору про надання послуг мобільного зв'язку від 26.04.2004 року, пункту «декларація» договору № 1598912/1.10905330 від 10.04.2004 року недійсними і відмови в стягненні 1456грн.35коп. - скасувати і ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» договірну штрафну санкцію за дострокову відмову від договорів та додаткових угод у розмірі 1456грн.35коп. та судові витрати у сумі 81грн.
В задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання договорів і додаткових угод недійсними - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий -Судді:
Л.В.Михайлів
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Доповідач -