Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2130/2010р. Головуючий у першій
інстанції Полівод С.В.
Категорія 34 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Зотова В.С., Сундукова В.М.,
при секретарі - Липченко І.В.,
за участю - відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 липня 2009р. по цивільній справі за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009 року Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та просило стягнути на їх користь у рахунок відшкодування шкоди 1992 грн. 51 коп., а також витрати пов’язані зі зверненням до суду.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач працює водійом тролейбуса та знаходиться у трудових відносинах з „Севелектроавтотранс". 15.10.2008 року, позивач керувала тролейбусом та на вул. Пожарова вчинився схід правого токоприймача у наслідок чого від удару об відтяжку погнувся хомут на опорі №6115, який провис на проїзній частині зустрічного напрямку руху автотранспорту та у наслідок чого були пошкоджені автобус БАЗ, володільцем якого є ОСОБА_4 та автомашина „Мерседес" володільцем якої є ОСОБА_5
Позивач добровільно відшкодував матеріальну шкоду потерпілим, та запропонував відповідачу у регресному порядку відшкодувати підприємству шкоду, але відповідач відмовилась, тому позивач просить суд примусово стягнути з відповідача шкоду у розмірі 1992 гр.51 коп. та судові витрати.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 липня 2009р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи, с порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з таких підстав: позивач не надав до суду доказів про те, що відповідач знаходиться з ним в трудових відносинах; не доведена вина відповідача та те, що посилка позивача на постанову судді про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути прийнята судом, оскільки в постанові немає посилки на заключення спеціалістів про причини технічної неполадки тролейбуса, яка привела до розриву хомута та подальших дій, що спричинили пошкодження зустрічного транспорту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає свою увагу на те, що не можна вважати постанову судді про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 31.10.2008 року (арк. с. 11) належним доказом вини відповідача, оскільки встановлене вказаною постановою не відповідає дійсності.
Виходячи зі змісту зазначеної постанови, ОСОБА_3 порушила п.31.1,12.1 ПДР України та вчинила правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України.
Відповідно до п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Колегія суддів вважає, що причиною нанесення шкоди штангою тролейбусу зустрічному транспорту послугувала не невірно вибрана водієм безпечна швидкість, а технічний стан тролейбусу, за який несе відповідальність не позивач особисто, а технічна служба підприємства на якому позивач працює.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову без задоволення, оскільки він зроблений й на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 08 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий : Л.М. Водяхіна
Судді: В.С. Зотов
В.М. Сундуков