ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
У Х В А Л А
"29" серпня 2006 р. Справа № 16/257
за ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю „Баріта”
(м. Чернігів вул. Одинцова,17)
До ВІДПОВІДАЧА: Державної податкової інспекції у м. Чернігові
(м. Чернігів, вул. Кирпоноса,28)
Про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення.
Суддя Фесюра М.В.
Представники сторін:
Від позивача: Баранов О.В., довіреність № 11/06 від 13.04.2006р.
Від відповідача: Богинська О.В., довіреність № 30679/10/10-010 від 30.12.2005р., головний державний податковий інспектор; Халімон О.М., довіреність № 20339/10/10-010 від 28.08.2006р., головний державний податковий інспектор; Дубровська Т.І., довіреність № 20384/10/10-010 від 28.08.2006р., начальник відділу; Павлютін Ю.М., довіреність № 20383/10/10-010 від 28.08.2006р., старший оперуповноважений.
14.08.2006р. подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення № 0000712320/0 від 20.02.2006р., яким підприємству визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8371509 грн.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на обґрунтованість та законність спірного рішення та в запереченнях звернув увагу на порушення позивачем норм процесуального права при зверненні до суду, а саме - на час звернення до суду директор підприємства не мав права звертатись з позовною заявою, оскільки втратив повноваження через визнання товариства банкрутом та призначення ліквідатором арбітражного керуючого.
Представником позивача заявлено клопотання про витребування матеріалів справи про банкрутство для ознайомлення та визначення обґрунтованості призначення ліквідатора та втрати повноважень директора підприємства п. Прохоровим О.М.
Судом постановлена ухвала про відмову в задоволенні даного клопотання, оскільки прийнята в межах процедури банкрутства постанова про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора набрала законної сили і будь –які зауваження чи скарги з цього приводу мають вирішуватись в межах справи про банкрутство.
Судом встановлено, що 11.07.2006 р., тобто до подання позову, господарським судом Чернігівської області прийнято постанову у справі № 4/254б про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Баріта” банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора – арбітражного керуючого Танську Тетяну Юріївну.
Як передбачено ч.2 ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Статтею 25 цього Закону встановлено, зокрема, що ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Частиною 4 ст.106 КАС України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником.
В силу ч.2 ст.56 цього Кодексу представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст.48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч.7 цієї статті законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Частиною 2 ст.48 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права і обов’язки, в тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно –правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Подана позовна заява підписана директором підприємства Прохоровим О.М., який на час звернення до суду втратив свої повноваження в силу закону у зв”язку призначенням ліквідатора.
Пунктом 1 ч.1 ст.155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. При цьому, відповідно до частини 3 цієї статті, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.155, ст.ст.160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
1. Позовну заяву залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п”яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.В.Фесюра