П О С Т А Н О В А

                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2010 року                                                                                 м. Ужгород

        Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л. І., розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Тячівського районного суду від 20 серпня 2010 року.

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1,

визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

    Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 липня 2010 року,  ОСОБА_1, працюючи на посаді головного бухгалтера Дубівського Управління праці та соціального захисту населення, в порушення вимог п. 10 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 18 лютого 1995 року при обчисленні середньої заробітної плати працівникам, яким надавалась відпустка в 2009 році та січні - червні 2010 року не провела коригування на коефіцієнт підвищення посадових окладів та нарахувала їм відпускні в меншому розмірі.  Крім того, всупереч вимогам п. п. 2 п. 1 ст. 117 КзПП України вона не нарахувала звільненим працівникам середньоденний заробіток за весь час затримки заробітної плати.

    В апеляції ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. При цьому посилається на те, що про час і місце слухання справи повідомлена не була, розгляд справи проведено без належного з’ясування фактичних обставин справи, зокрема, що відповідальність за виплати звільненим працівникам несе керівник установи, а не бухгалтер, а непроведення коригування заробітної плати не містить ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП. На теперішній час строки притягнення до адміністративної відповідальності сплили.  

 Перевіривши матеріали справи та викладені в апеляції доводи, апеляційний суд вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

    Справа: № 33 - 494\2010                    

    Головуючий у першій інстанції: Деметрадзе Т. Р.

    Доповідач: Симаченко Л. І.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення постановлено 20 серпня 2010 року, копія постанови вручена ОСОБА_1 в цей же день, апеляція нею подана 13 вересня 2010 року, тобто з пропуском передбаченого законом десятиденного строку.

Отже, при наявності безперечних даних про отримання копії постанови 20 серпня 2010 року, неприсутність правопорушниці на засіданні суду не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Інших заслуговуючих на увагу причин пропуску строку апелянт не вказала, на розгляд справи в апеляційному суді не з’явилась, додаткових даних не надала.

Керуючись ст. 294  КУпАП, апеляційний суд Закарпатської області , -

                                                       п о с т а н о в и в:

          Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тячівського районного суду від 20 серпня 2010 року.

         Постанова остаточна  і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області                                                                                    Л. І. Симаченко